ALICJA BIEŃ & ALICJA TARKOWSKA АДВОКАТСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ ТА ПАРТНЕРСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ
Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl
автор
НАВІГАЦІЯ
ВСТУП
Управління конфліктом інтересів – це процес виявлення, оцінки та мінімізації ситуацій, у випадку яких особисті, професійні чи фінансові інтереси особи можуть суперечити інтересам організації, в якій вона працює, або інших зацікавлених сторін.
Конфлікт інтересів виникає у випадку, коли особа, відповідальна за прийняття рішень або виконання якоїсь ролі, може впливати на ці рішення таким чином, який приносить їй особисту користь, а не відповідає найкращим інтересам організації, групи чи зацікавлених сторін.
Види конфлікту інтересів
Управління конфліктами інтересів охоплює різноманітні види ситуацій, у яких вони можуть виникнути:
- Фінансовий конфлікт – Коли особа, яка виконує певну функцію, отримує/або може отримати пряму чи непряму фінансову вигоду від рішень, які вона приймає (наприклад, працівник може приймати рішення щодо постачальників, один із яких є підприємцем, що належить до його чи її родини).
- Професійний конфлікт – може виникнути, коли працівник одночасно працює в двох конкуруючих компаніях.
- Емоційний конфлікт – Застосовується до ситуацій, в яких особисті зв’язки (наприклад, дружні, сімейні) можуть впливати на прийняття рішень. Прикладом є випадки, коли керівник наймає або просуває члена сім’ї чи близького друга, що може призвести до того, що ця особа отримає привілей за рахунок інших працівників.
- Когнітивний конфлікт – Відноситься до ситуації, в якій особа зі специфічними уподобаннями, поглядами чи цінностями може свідомо чи несвідомо приймати рішення таким чином, щоб просувати свої переконання за рахунок неупередженості.
- Конфлікт пов’язаний з виконанням кількох ролей – Він може виникнути, коли одна особа виконує кілька функцій у різних організаціях і інтереси цих організацій суперечливі (наприклад, особа, яка є членом правління 2 компаній, може опинитися в ситуації, коли рішення, сприятливе для однієї з компаній, буде несприятливим для іншої).
Процес управління конфліктами інтересів
Управління конфліктами інтересів вимагає використання різних стратегій, які можна розділити на кілька ключових етапів:
Ідентифікація конфлікту
Першочерговим питанням є, перш за все, виявлення потенційного конфлікту інтересів. Це вимагає наявності чіткої внутрішньої політики та інструментів звітності, які дозволяють співробітникам відкрито розкривати свої відносини, зв’язки та інтереси. Також важливо інформувати працівників про те, що є конфліктом інтересів і чому його уникнення має важливе значення.
Оцінка ризику
Після виявлення потенційного конфлікту необхідно оцінити ризик, який такий конфлікт становить для організації.
Це включає в себе аналіз того, наскільки конфлікт може вплинути на процеси прийняття рішень, репутацію організації або дотримання внутрішніх процедур. Слід відповісти на питання, чи може даний конфлікт інтересів призвести до необ’єктивності, корупції або інших випадків неетичної поведінки.
Заходи щодо запобігання та мінімізації
Управління конфліктами інтересів також включає наступні запобіжні заходи:
- Розкриття інформації про конфлікт – Це передбачає публічне (внутрішнє чи зовнішнє) сповіщення про потенційний конфлікт, що забезпечує прозорість і зменшує підозри в нечесності.
- Виключення з процесу прийняття рішень – Люди, які перебувають у конфлікті інтересів, можуть бути виключені з процесу прийняття рішень з певного питання, щоб запобігти упередженим рішенням.
- Реорганізація обов’язків – У випадку, якщо конфлікт інтересів носить постійний характер, організації можуть вирішити перевести особу на іншу посаду або змінити організаційну структуру.
- Зовнішній нагляд або аудит – Іноді необхідно залучати незалежні треті сторони для оцінки потенційного конфлікту та рекомендувати коригувальні заходи.
Моніторування та контроль
Навіть після запровадження заходів cпрямованих на мінімізацію конфлікту інтересів необхідний регулярний моніторинг, щоб переконатися, що відсутні нові загрози і що вжиті заходи є ефективними. Запровадження механізмів внутрішнього або зовнішнього аудиту може допомогти у забезпеченні згідності з етичною політикою.
Інструменти та політики для управління конфліктами інтересів
Організації часто впроваджують ряд політик, які допомагають управляти конфліктами інтересів. Це:
- Кодекс етики
Цей документ визначає стандарти поведінки, очікування щодо працівників і детально перераховує, які ситуації можна вважати конфліктом інтересів. В документі також можуть бути встановлені процедури повідомлення про конфлікти.
- Політика розкриття конфлікту інтересів
Зобов’язує працівників і осіб, які приймають рішення, інформувати про будь-які ситуації, які можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів. Прикладом може бути необхідність для членів правління або керівників декларувати будь-які відносини з іншими організаціями чи установами.
- Навчання з питань етики та конфлікту інтересів
Регулярне навчання допомагає підвищити обізнаність співробітників про можливі конфлікти інтересів і про те, яким чином можна їх уникнути.
- Внутрішні процедури
Включають механізми нагляду, які дозволяють на постійній основі моніторувати прийняття рішень особами, які можуть бути наражені на конфлікт інтересів.
Приклади наслідків, спричинених неспроможністю врегулювати конфлікт інтересів
Відсутність ефективного управління конфліктами інтересів може мати ряд наслідків для підприємця.
Втрата довіри
Конфлікт інтересів, який не був належним чином вирішений, може підірвати довіру клієнтів, ділових партнерів або співробітників.
Зниження морального духу співробітників
Неналежне управління конфліктами інтересів може викликати розчарування працівників, особливо якщо певні люди отримують перевагу з причин, несумісних з етичними принципами.
Юридичний і фінансовий ризик
Триваючий конфлікт інтересів може призвести до корупції, зловживань і, як наслідок, до судових справ, фінансових санкцій або втрати прав (повноважень) (наприклад, ліцензій на ведення певної підприємницької діяльності).
Право комерційних товариств
Питання конфлікту інтересів і конкурентної діяльності в товариствах регулюються положеннями Кодексу комерційних товариств.
- Товариства
Кожен партнер зобов’язаний утримуватися від будь-якої діяльності, що суперечить інтересам компанії. Партнер не може без згоди інших партнерів конкурувати.
- Товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство
У разі виникнення конфлікту між інтересами компанії та інтересами члена правління, його дружини, родичів і осіб, з якими він/вона перебуває у відносинах свояцтва до другого ступеня та осіб, з якими він/вона особисто пов’язаний/a, член правління повинен розкрити конфлікт інтересів і утриматися від участі у вирішенні таких питань і може вимагати, щоб це було зазначено в протоколі.
Член правління не може без згоди товариства конкурувати або брати участь у конкурентному товаристві як партнер у цивільному товаристві, товаристві або як член органу капітального товариства або брати участь в іншій конкурентній юридичній особі як член органу. Ця заборона також поширюється на участь у конкурентному капітальному товаристві у випадку, якщо член правління володіє принаймні 10% акцій ( частки) цієї компанії або право призначити принаймні одного члена правління.
Державні установи та професії, що користуються суспільною довірою
Польське законодавство регулює питання конфлікту інтересів у багатьох сферах державного управління, професій, що користуються суспільною довірою та фінансового сектору. Положення щодо управління конфліктами інтересів можна знайти в різних правових актах з метою запобігання зловживанням, корупції та забезпечення прозорості та добросовісності в державній та приватній діяльності.
Закон про обмеження ведення підприємницької діяльності особами, які виконують державні функції
Його основне припущення полягає в тому, щоб обмежити можливість ведення бізнесу людьми, які перебувають на публічній службі (наприклад. депутати, сенатори, члени уряду, представники органів місцевого самоврядування). Особи, які перебувають на публічній службі, також мають обмежені можливості виконувати додаткову роботу, якщо це може призвести до виникнення конфлікту інтересів з їхніми обов’язками.
Закон про державні фінанси
Відповідно до положень цього Закону, особи, які мають доступ до державних коштів, повинні діяти в суспільних інтересах і уникати ситуацій, у яких вони могли б використовувати своє становище для отримання особистої вигоди. Закон наголошує на необхідності забезпечення прозорості та підзвітності в управлінні державними фінансами, що включає уникнення конфлікту інтересів.
Кодекси етики для представників професій громадської довіри
Представники деяких професій, такі як юристи, лікарі, державні аудитори та архітектори, повинні дотримуватися положень кодексу професійної етики, які регулюють питання, пов’язані з конфліктем інтересів. У випадку професій громадської довіри особливий наголос робиться на забезпеченню того, щоб особи, які виконують такі ролі, діяли з максимальною обережністю та чесністю, уникали конфлікту інтересів і, якщо ці конфлікти все-таки виникають, були зобов’язані їх розкривати. Наприклад:
Закон про публічні закупівлі
У секторі державних закупівель конфлікт інтересів може мати суттєве значення, тому польським законодавством про державні закупівлі передбачені суворі положення щодо уникнення конфлікту інтересів. Згідно з законом, особи, залучені до процесу державних закупівель, повинні діяти прозоро та уникати ситуацій, коли їхні приватні інтереси можуть впливати на вибір виконавців. Виникнення конфлікту інтересів може призвести до визнання тендерного процесу недійсним або інших правових наслідків.
Кодекс адміністративного судочинства (KAC)
Кодекс адміністративного судочинства (Закон від 14 червня 1960) впроваджує правила щодо неупередженості та уникнення конфлікту інтересів державними службовцями. У статті 24 КАС йдеться про відсторонення посадової особи від адміністративного судочинства за наявності обставин, які можуть викликати сумніви щодо її неупередженості. Конфлікт інтересів, наприклад, пов’язаний зі спорідненістю або майновими інтересами, є підставою для виключення посадової особи з процесу прийняття рішень.
