Асоціація

ALICJA BIEŃ & ALICJA TARKOWSKA АДВОКАТСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ ТА ПАРТНЕРСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ

Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl

автор

1. Правові положення

Діяльність асоціацій регулюються кількома законами. Найважливішим з них є Закон про асоціації. Положення щодо асоціацій також містяться в Законі про Національний Судовий Реєстр та Законі про суспільно корисну роботу. 

2. Мета асоціації

Асоціація має на меті досягнення спільної мети. Ці цілі можуть бути різними. Наприклад асоціації можуть допомагати конкретній соціальній групі або підвищувати обізнаність суспільства щодо конкретної теми.

3. Визначення асоціації

Асоціація є добровільним, самоврядним, постійним об’єднанням з некомерційними цілями. Добровільність асоціації означає, що фізичні особи мають право створювати її, приєднуватися до неї  та виходити з неї. Ніхто не може бути примушений до участі в асоціації або його право вийти з неї  не може бути обмежено. Самоврядування передбачає здатність формувати внутрішні структури асоціації, визначати її цілі та критерії членства. Ця постійність проявляється в тому, що асоціація, як об’єднання осіб, має певні і незмінні цілі. Склад асоціації, може змінюватися, але це не впливає на цілі і завдання. Ключовою особливістю є некомерційний характер діяльності асоціації. Згідно з законом, об’єднання визначає свої програми дій, цілі та приймає внутрішні акти, наприклад ухвали.

4. Асоціації та фундації

Асоціація – юридична особа, що складається з фізичних осіб, які є його членами.  Реалізовує спільні цілі членів і задовольняє потреби фізичних осіб, які не є членами. Особливістю, що визначає існування асоціації як юридичної особи, є його члени,  кількість яких можна визначити. Однак Фундація є типовою формою так званої установи. У випадку фундації найголовніше – це її активи. В організаційних підрозділах типу установи засновник (фундатор) залишається поза організаційною структурою. Цілі та плани дій асоціації визначаються його членами, а у випадку фундацій – встановлюються засновником.

5. Види асоціацій

Існує два основних типи асоціацій – асоціація та звичайна асоціація. Асоціація має статус юридичної особи, який набуває вона після внесення до Національного судового реєстру. Звичайна асоціація, навпаки, є спрощеною формою, яка не має статусу юридичної особи. Однак вона може набувати права від свого імені, включаючи право власності та інші майнові права, брати на себе зобов’язання і бути позивачем і  відповідачем у суді.

6. Заборона беззаперечного підпорядкування

Не допускається створення асоціацій, які використовують принцип беззаперечного підпорядкування своїх членів. Якщо таке рішення включено до статуту, реєстраційний суд, перевіряючи відповідність статуту нормам, повинен винести рішення про відмову у внесенні до Національного Судового Реєстру. Якщо такий принцип міститиметься в статуті після реєстрації об’єднання, реєстраційний суд може скасувати ухвалу або навіть припинити діяльність об’єднання.

7. Формування асоціацій

Закон надає право створювати  асоціації лише фізичним особам (громадянам Польщі та іноземцям, якщо вони проживають на території Польщі), які мають повну дієздатність і не були позбавлені публічних прав. Засновниками союзів асоціацій можуть бути юридичні особи. Також допускається участь в асоціації неповнолітніх, на особливих умовах.

Іноземці, які не проживають на території Польщі, можуть вступати лише в асоціації, статути яких передбачають таку можливість.

Для створення асоціації потрібно не менше 7 осіб. Вони приймають статут, обирають установчий комітет або органи влади об’єднання. Особиста участь засновників в установчих зборах не вимагається, але враховуючи специфічний характер волевиявлення необхідно надати спеціальну довіреність в письмовій формі (для доказових цілей).

7.1.Процедура реєстрації та обліку

Реєстр  асоціацій, інших соціальних і професійних організацій, фундацій і незалежних державних закладів охорони здоров’я (аббревіатура „реєстр асоціацій”) входить до складу Національного судового реєстру. При внесенні асоціації до реєстру воно набуває статусу юридичної особи. У процесі реєстрації суд перевіряє правильність створення асоціації і відповідність її статуту правовим положенням.  

7.2.Подання заяви про внесення до реєстру

Правління асоціації  подає заяву KRS-W20 до реєстраційного суду  про внесення асоціації  до реєстру асоціацій. Разом із заявою вимагається статут, протокол, постанову про заснування асоціації, перелік засновників, що містить імена та прізвища, дату і місце народження, місце проживання та власноручні підписи засновників, ухвалу про обрання установчого комітету або ухвалу про обрання органів влади асоціації.

У випадку негосподарських асоціацій заява про внесення до реєстру об’єднань може бути подана або в паперовій (традиційній) формі, або в електронній формі (в системі PRS).

Варто підкреслити, що якщо асоціація буде вести підприємницьку діяльність, то необхідно також внести її до реєстру підприємців Національного Судового Реєстру. У цьому випадку необхідно подати спільну заяву на внесення до обох реєстрів через електронну систему PRS.

Після отримання заяви реєстраційний суд проводить попередню оцінку. Це передбачає перевірку юрисдикції суду і чи була заява подана на офіційному бланку; перевірку, чи виникли будь-які обставини, що призвели до відхилення заяви; перевірка прийнятності даної заяви та перевірка того, чи є заявник суб’єктом, уповноваженим подавати заяву.

7.3.Суб’єктивний аналіз заяви

Якщо в результаті попереднього аналізу не були виявлені недоліки, реєстраційний суд приступає до суб’єктивного аналізу заяви. Суд перевіряє, чи відповідають засновники законодавчим вимогам, відповідність статуту законодавчим положенням і чи відповідає асоціація умовам, зазначеним в Законі. Якщо суд не виявить жодних формальних недоліків і в результаті аналізу заяви не будуть виявлені жодні порушення,  асоціація вноситься до Національного судового реєстру. Суд повідомляє компетентний наглядовий орган про внесення запису асоціації до Національного судового реєстру, надсилаючи йому копію постанови про внесення, статуту асоціації, списку засновників та прийнятих ухвал.

Провадження  в справах про впис або зміну впису  асоціації та місцевого організаційного підрозділу до реєстру асоціацій не передбачає сплати судового збору. Однак, якщо асоціація має вести господарську діяльність, запис до реєстру підприємців уже підлягає сплаті–, збір становить 600 злотих.

7.4. Припинення реєстраційного провадження та наслідки внесення до реєстру

Реєстраційне провадження завершується видачею постанови про внесення до Національного судового реєстру. Запис здійснюється відразу після винесення рішення, а момент внесення запису – це момент розміщення даних в системі. Постанова про впис є ефективною та підлягає виконанню після її видання.

8. Статут

Статут є необхідним елементом для створення асоціації, оскільки він визначає структуру, організацію та спосіб діяльності об’єднання.

Статут – це свого роду угода, укладена між членами асоціації, до якої можуть приєднуватися інші суб’єкти.

Обов’язкові елементи статуту можна знайти в Законі. Підводячи підсумок, Статут повинен містити: 

  • назву асоціації, яка відрізняє її від інших об’єднань, організацій та установ;
  • місце виконання діяльності та адресу головного офісу
  • цілі та шляхи їх досягнення;
  • спосіб набуття та втрати членства, причини втрати членства та права та обов’язки членів.
  • органи влади асоціації та порядок їх вибору, доповнення їх складу та компетенції.
  • можливість для членів правління отримувати винагороду за діяльність, яка виконується у зв’язку з їх діяльністю;
  • спосіб представництва асоціації, зокрема спосіб виникнення майнових зобов’язань, а також умови дії ухвал органів влади асоціації.
  • спосіб залучення коштів та встановлення членських внесків;
  • правила внесення змін до статуту;
  • спосіб припинення діяльності асоціації.


Фраза „зокрема” cвідчить про те, що в статуті можна знайти інші положення. Сам законодавець передбачає, що якщо члени дали згоду в документальній формі, статут може визначати спосіб проведення голосування з використанням електронних засобів зв’язку.

Зміст статуту контролюється реєстраційним судом при створенні об’єднання. Реєстраційний суд має відповідні компетенції контролювати будь-яку  зміну, внесену до змісту статуту. Право на інтерпретацію положень статуту належить насамперед його органам управління і органам. Верховний Суд зазначив, що до завдань наглядових органів і незалежних судів входить проведення оцінки того, чи є інтерпретація, прийнята органами влади та органами, законною і чи не призводить практика застосування положень статуту до виникнення ситуацій, які не відповідають закону.

8.1. Назва об’єднання

Закон не встановлює, з чого має складатися назва асоціації, але вказує, що її назва повинна відрізнятися від інших асоціацій, організацій та установ.

Назва може містити предметні елементи, що вказують на предмет або мету діяльності (наприклад, асоціація з питань розвитку освіти). В ньому також можуть міститися змішані особисті та предметні елементи. Також слід дозволити абстрактний термін для назви.

Назва асоціації, яка є юридичною особою, повинна містити позначення юридичної форми – у цьому випадку stowarzyszenie/об’єднання ”.

8.2. Зона діяльності

Асоціація має свободу, якщо мова йде про визначення зони своєї діяльності. Воно може функціонувати як на локальному, так і на національному рівні.

8.3. Головний офіс об’єднання

Якщо інше не передбачено законом або статутом, який базується на ньому, головним офісом юридичної особи є місце здійснення діяльності її органу правління. Зазначення зареєстрованого офісу необхідно для визначення компетентного реєстраційного суду, компетентного наглядового органу та компетентного суду у цивільних справах.

8.4. Цілі та методи роботи

Цілі об’єднання визначаються засновниками. Вони не можуть суперечити положенням чинного законодавства.

8.5. Членство

У статуті мають бути визначені способи набуття та втрати членства, причини втрати членства та права та обов’язки членів об’єднання. Найпоширенішими причинами втрати членства є смерть, вихід зі складу і усунення члена асоціації.  У другому випадку член асоціації бажає

 вийти зі складу асоціації і виражає це у вигляді одностороннього волевиявлення, тоді як у третьому випадку підставою є положення статуту, які можуть передбачати процедуру видалення члена.

8.6. Органи об’єднання та спосіб представництва інтересів об’єднання.

У статуті повинні бути визначені органи влади асоціації, порядок їх вибору, доповнення їх складу та компетенції. Законодавцем передбачена можливість отримання винагороди членами правління за діяльність, що виконується у зв’язку з обійманою ними посадою.

Закон не визначає компетенції окремих органів, тому це необхідно зробити в статуті. Положення законодавства обмежуються зазначенням того, що вищим органом в асоціації і є загальні збори її членів і обов’язок призначити правління асоціації та орган внутрішнього контролю. З цих причин відносини між органами, спосіб представництва інтересів асоціації, структура органів, обставини, пов’язані з виборами, повинні бути детально врегульовані в статуті з метою уникнення суперечок з цього питання в майбутньому.

8.7. Фінансові ресурси асоціації  

В статуті повинна міститися інформація про способи фінансування діяльності асоціації для досягнення ним цілей. Статут визначає, як встановлюються членські внески. З практичних міркувань не потрібно вказувати розмір внесків у статуті, зазвичай на це має повноваження правління асоціації.

8.8. Правила внесення змін до статуту

Законодавець не уточнив порядок внесення змін до статуту, залишивши рішення цього питання засновникам. Порядок внесення змін до статуту може обмежуватися зазначенням більшості про прийняття змін, але може впровадити обов’язок проведення консультацій чи обговорень. Після внесення змін до статуту правління асоціації зобов’язане негайно повідомити про це  реєстраційний суд шляхом подання заяви KRS-Z20.  Заява повинна супроводжуватися зведеним текстом Статуту з урахуванням внесених змін. Реєстраційний суд перевіряє, чи відповідає статут закону після внесення змін.

8.9. Спосіб припинення діяльності об’єднання.

Цей елемент може обмежуватися визначенням необхідного кворуму та більшості, необхідної для прийняття ухвали про припинення діяльності асоціації. Засновники можуть визначити інші способи припинення діяльності асоціації, наприклад після досягнення ним мети. У статуті може бути зазначено, через який час з моменту прийняття ухвали, асоціація припинить діяльність, хто буде ліквідатором або мета, на досягнення якої будуть виділені кошти асоціації після ліквідації. У разі відсутності положення статуту чи ухвали з цього приводу суд приймає рішення про призначення майна на досягнення певної соціальної мети.

8.10. Створення місцевих відділів асоціації

Асоціації   можуть створювати місцеві одиниці (відділи). У такому випадку в статуті мають бути встановлені правила створення та припинення діяльності місцевого організаційного підрозділу, організаційної структури місцевого організаційного підрозділу, органи місцевого організаційного підрозділу, включаючи правління, та порядок їх вибору або призначення, можливість отримувати винагороду за діяльність, виконану у зв’язку з обійманою посадою членами правління місцевого організаційного підрозділу , якщо статутом  асоціації

 передбачена можливість отримання такої винагороди членами правління асоціації.

Відділи здійснюють діяльність згідно зі статутом асоціації. Якщо це передбачено статутом асоціації, відділ може набути статусу юридичної особи. Статут визначає умови, які повинні бути виконані для набуття ним статусу юридичної особи, принципи управління майном, спосіб представництва інтересів, зокрема взяття на себе майнових зобов’язань та укладення договорів з членами його правління, детальні правила ліквідації.

Організаційний підрозділ набуває правосуб’єктності при реєстрації у відповідному Реєстрі, якщо спеціальними положеннями не передбачено інше. Такі положення щодо місцевих організаційних підрозділів асоціацій не були впроваджені.

9. Органи асоціацій

Органи асоціацій можна розділити за кількома критеріями.

Перший – поділ на органи, які приймають ухвали (загальні збори членів, збори делегатів), виконавчі органи (правління) та органи контролю.

Другий – обов’язкові органи (загальні збори членів, правління та орган внутрішнього контролю) та факультативні (їх назви та компетенції визначені статутом)

9.1. Загальні збори учасників.

Загальні збори учасників є найважливішим органом асоціації і є вищим органом влади асоціації. До їх складу входять усі члени. Статут може передбачати замість загальних зборів учасників проведення зборів делегатів, якщо кількість членів перевищує кількість, визначену в статуті. Потім статут встановлює правила відбору делегатів і тривалість їх повноважень.

Компетенції загальних зборів визначаються статутом. Насамперед загальні збори ухвалюють статут та можливі зміни до нього, обирають правління та органи внутрішнього контролю, приймають ухвалу про припинення діяльності асоціації та приймають рішення про активи ліквідованої асоціації. Ці повноваження не можуть бути передані іншим органам влади. Загальні збори також ухвалюють постанови з інших питань, які не надані в статуті правлінню чи органам внутрішнього контролю. Загальні збори приймають рішення шляхом прийняття ухвал і всі члени мають рівний голос. Після проведення засідань загальних зборів підготовлюється протокол.  Протокол загальних зборів додається разом з іншими документами до заяви про зміну даних у Реєстрі. Протоколи також потрібні для вирішення особистих питань, таких як голосування за звільнення члена, прийняття члена або призначення організаційного покарання. Протокол може бути складений членом асоціації або третьою особою.

9.2. Правління асоціації

Правління є обов’язковим органом асоціації, призначається загальними зборами членів. Членами правління можуть бути лише фізичні особи. Членом правління не може бути особа, якій було призначене покарання у вигляді заборони займати конкретну посаду, особа, яку позбавлено права самостійно вести підприємницьку діяльність на власний рахунок та здійснювати діяльність як член наглядової ради, представника або довіреної особи у комерційному товаристві, державному підприємстві, кооперативі, фундації або асоціації,  а також особи, зазначені в спеціальних положеннях. Статут визначає склад правління та термін дії його повноважень. Законодавець не встановив мінімальної кількості осіб в складі правління.

До компетенції правління входить управління діяльністю асоціації та її представництво перед зовнішніми суб’єктами. Статут повинен визначати спосіб представництва, найчастіше це колективне представництво головою правління та одним членом правління.

9.3.Орган внутрішнього контролю

Орган внутрішнього контролю є обов’язковим органом. Він має здійснювати контроль в асоціації. Членами органу внутрішнього контролю не можуть бути члени правління або особи, які перебувають у шлюбі, або живуть разом з членами правління, або перебувають у споріднених, свояцьких або підпорядкованих стосунках, або особи, яким винесено остаточний вирок за скоєння умисного злочину, притягнуті до кримінальної відповідальності за публічним обвинуваченням або скоєння фінансового злочину.   

Компетенції органу внутрішнього контролю визначаються статутом. Особи, які входять до складу органу внутрішнього контролю, можуть отримувати винагороду або відшкодування  витрат за виконання цієї роботи.

9.5.      Кураторство

Якщо асоціація не має правління, який має змогу діяти, – суд, на вимогу наглядового органу або  з власної ініціативи  призначає куратора. Компетентним судом є реєстраційний суд, в окрузі якого асоціація має або мала свій останній головний офіс.

Куратор зобов’язаний скликати загальні збори членів (збори делегатів) з метою обрання правління протягом періоду не більше 6 місяців. У цей період він має повноваження правління, але не уповноважений представляти асоціацію в питаннях, які не потребують негайних дій.  Куратор призначається з метою обрання правління. 

Невиконання або неналежне виконання цього обов’язку може призвести до накладення штрафу  на куратора або зменшення винагороди. Суд також може звільнити куратора від виконання своїх обов’язків і призначити на його місце іншого. У виняткових випадках суд може продовжити строк, на який було призначено куратора, не довше ніж на 6 місяців, якщо його діяльність не могла бути завершена до закінчення 6 місяців.

Кураторство скасовується у випадку реалізації ним мети, тому якщо виявиться, що в асоціації є правління, яке здатне вживати правових заходів, суд виносить відповідне рішення. Кураторство також закінчується після обрання правління.

Для виплати винагороди куратору використовуються активи асоціації. Винагорода повинна враховувати обсяг роботи куратора. У ситуації, коли асоціація не має активів і куратор був призначений на вимогу наглядового органу (воєводи чи старости), винагорода виплачується органом (Державна скарбниця). Якщо куратор був призначений за власною ініціативою суду , винагорода виплачується Державною скарбницею.

10. Членство

Право на отримання статусу члена в асоціаціях надається фізичним особам. Юридичні особи можуть бути допоміжними членами асоціації.

10.1. Типи членів асоціації

Закон розрізняє два типи членства – звичайне та допоміжне. Поширеним варіантом є звичайне членство в асоціації. Допоміжне членство не визначено в Законі, але слід припустити, що такі члени мають особливий обов’язок підтримувати асоціацію. Допоміжними членами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також так звані юридичні особи, що не мають повної правосуб’єктності.  Статут може передбачати, що підтримуючі члени мають ті ж права та обов’язки, що й звичайні члени, але найчастіше вони мають обмежені права та розширені обов’язки.

10.2. Фізичні особи

Звичайними членами  асоціацій можуть бути як громадяни Польщі, так і іноземці.

Громадяни можуть створювати асоціації і, таким чином, можуть бути членами, якщо вони мають повну дієздатність і не були позбавлені публічних прав. Членами асоціацій також можуть бути неповнолітні віком від 16 до 18 років. Вони мають активне та пасивне право бути обраними до органів влади асоціації, але більшість членів правління повинна мати повну дієздатність. Неповнолітні до 16 років можуть за згодою законного представника входити до складу асоціацій, але вони не мають активного та пасивного права голосувати.  Якщо всі члени асоціації є неповнолітніми, вони можуть обирати та бути обраними до органів влади асоціації.

Що стосується іноземців, то Закон про асоціації розрізняє статус іноземця залежно від того, чи має він місце проживання на території  Польщі. Якщо іноземець має місце проживання в країні, він має право створювати асоціації та брати участь у їх діяльності. Якщо іноземець не проживає в Польщі, він або вона може належати лише до асоціацій, які передбачають таку можливість.

10.3. Юридичні особи

Юридичні особи не можуть бути звичайними членами асоціацій. В асоціаціях юридична особа може бути лише допоміжним членом. Юридичні особи можуть створювати та бути членами спілки асоціацій, але юридичні особи, які мають на меті отримання прибутку можуть бути лише допоміжними членами.

10.4. Організаційні одиниці, які не є юридичними особами, яким законом надано правоздатність.

Ці суб’єкти, так звані  юридичні особи, що не мають повної правосуб’єктності, не можуть бути звичайними членами асоціацій, оскільки право на це мають лише фізичні особи. Юридичні особи, що не мають повної правосуб’єктності, можуть бути допоміжними членами асоціацій або звичайними членами  союзу асоціацій, оскільки положення, що стосуються юридичних осіб, застосовуються до осіб,  що не мають повної правосуб’єктності.

10.5. Призупинення членства

Випадки призупинення членства можуть бути передбачені статутом. Призупинення може мати місце в різних ситуаціях. Однією із них є призупинення  діяльності члена, обіймаючого посаду, яка заважала б членству. Призупинення також може бути організаційною санкцією – скасовуються певні права, а також певні зобов’язання.

10.6. Припинення членства

Закон не регулює, яким чином припиняється членство, інформація про це міститься в статуті. Приклади ситуацій – відставка, усунення та смерть члена асоціації.

Членство в асоціації є суто особистим правом. У випадку фізичних осіб це право не може бути переданим або спадковим. Тому слід визнати, що смерть члена призводить до припинення відносин між ним та асоціацією.

Відставка є наслідком припущення, що ніхто не може бути примушений до участі в асоціації або його право на вихід зі складу асоціації не може бути обмежене. Відставка здійснюється шляхом одностороннього волевиявлення.

Оскільки ніхто не може бути примушений до участі в асоціації, не можна змушувати асоціацію  замикати очі на поведінку члена, який зловживає своїми правами у спосіб, що не відповідає їх цільовому призначенню, або не виконує своїх обов’язків. Умови повинні бути зазначені в статуті. Як і у випадку звільнення, видалення здійснюється шляхом одностороннього волевиявлення.

10.7. Права та обов’язки члена асоціації.

Закон про асоціації безпосередньо не регулює права членів асоціації, але деякі з них можна зрозуміти шляхом аналізу нормативних актів. Перш за все, за членами закріплене активне та пасивне право бути обраними до органів влади асоціації. Іншим законним правом членів є право вийти зі складу асоціації. Права члена асоціації може визначити статут. У літературі згадується, наприклад, про пріоритет у користуванні конкретними послугами, участь у конференціях, нарадах, дискусіях, право оскарження постанов і рішень органів влади асоціації в рамках внутрішнього провадження, право подавати заяви та скарги до всіх органів асоціації та право законодавчої ініціативи.

Якщо йдеться про обов’язки членів ситуація дуже схожа. Закон передбачає 3 обов’язки для членів: сплата внесків, виконання соціальної роботи для асоціації та обов’язок підтримувати  асоціацію допоміжним членом.  

Статут визначає спосіб встановлення членських внесків. Організаційні санкції несуть загрозу для обов’язку сплати внесків.  Статут може накладати й інші обов’язки. Найбільш часто згадувані статутні зобов’язання: дотримання внутрішніх актів асоціації, активна участь у роботі асоціації, активна підтримка цілей асоціації.

11. Активи об'єднання

Членські внески підкреслюють неприбутковий характер асоціації, але надходження від них найчастіше становлять невелику частину активів асоціації.

Дарування, спадщина, заповідання та використання громадської жертовності допускаються при дотриманні принципів, що випливають із чинних норм. Асоціації можуть бути бенефіціарами дарувань, спадкоємцями та правонаступниками, як і юридичні особи.

Прикладом доходів від активів асоціацій є орендна плата за приміщення або винагорода за користування предметами, які є власністю асоціації. Асоціація  також може володіти частками і акціями капітальних  компаній.  

Асоціація   може отримувати дохід з інших джерел, наприклад з договору продажу або договору оренди.

 Асоціація  може провадити господарську діяльність у формі організаційно відокремлених суб’єктів (наприклад, компаній, частками в яких володіє асоціація або в  не відокремленій  формі ( на ринку здійснює діяльність асоціація). Діяльність здійснюється за окремими нормативними актами. Дохід від діяльності повинен бути призначений на реалізацію статутних цілей і не може бути розподілений між членами асоціації.

Асоціація може отримувати дотації згідно з правилами, які містяться в інших положеннях.

12. Нагляд

Згідно з законом про  асоціації,  нагляд за ними здійснюється „наглядовими органами”. Діяльність асоціацій місцевих органів влади контролюється воєводою, компетентним в місці знаходження асоціації, тоді як діяльність інших асоціацій контролює староста, компетентний у місці знаходження асоціації. Наглядові органи не слід плутати з органами внутрішнього контролю. Перші зазначені в Законі і не вибираються і мають конкретні повноваження, а другі є внутрішніми органами, а їх статус визначається статутом асоціації.

Органи нагляду мають повноваження подавати до суду заяву про вжиття заходів з нагляду. Суд, до компетенції якого входить розгляд такої заяви, – це реєстраційний суд. Заява розглядається на слуханні.

Закон про ” асоціації” розрізняє два види заходів нагляду: ті, що застосовуються наглядовим органом, і ті, що застосовуються судом. Не можна використати жодні інші засоби нагляду, які не встановлені Законом. Існує принцип, згідно з яким застосований наглядовий захід має бути достатнім для досягнення поставленої мети.

a) Заходи нагляду, які використовуються наглядовими органами.

Наглядовий орган здійснює нагляд за дотриманням асоціацією положень законодавства та положень статуту (законності). З цією метою орган має право вимагати у визначений термін надання правлінням асоціації копій ухвал загальних зборів членів (зборів делегатів) або необхідних пояснень від органів влади асоціації. Для того, щоб орган міг виконувати повноваження, передбачені Законом, він повинен вказати обґрунтування для   своїх запитів.

У разі невиконання асоціацією  зазначених вище зобов’язань наглядовий орган може подати до суду заяву про накладення штрафу, що не перевищує 5,000 злотих за один раз. Асоціація може  бути звільнена від штрафу, якщо відразу після його накладення вона виконає вказівки наглядового органу і протягом 7 днів звернеться до суду з метою звільнення від штрафу.

У ситуаціях, коли діяльність асоціації є незаконною або порушує положення статуту, наприклад, коли зміст статуту є незаконним, наглядовий орган може, залежно від виду та ступеня порушення, вимагати їх усунення, попередити органи  асоціації  або звернутися до суду.

б) Заходи, яких вживає суд

Суд вживає такі заходи: попередження органів влади асоціації, скасування ухвали асоціації, яка не відповідає закону чи статуту, припинення діяльності асоціації. Необхідною умовою для застосування будь-якого з цих заходів є запит з боку контролюючого органу або прокурора.

Припинення діяльності асоціації судом є крайнім заходом, який може бути вжитий в особливих випадках. Для того, щоб суд припинив діяльність асоціації, повинні бути виконані одночасно дві умови. 

По-перше, діяльність асоціації свідчить про грубе або постійне порушення закону чи положень статуту. По-друге, немає умов для відновлення діяльності відповідно до закону або статуту. У цьому випадку мова йде про відсутність бажання змінити напрямок дій на такий, що відповідає закону та положенням статуту. Якщо суд визнає наявність підстав для відновлення діяльності згідно з правом, він встановлює термін для асоціації з метою усунення невідповідностей та зупиняє провадження.  Якщо протягом встановленого строку невідповідності не будуть усунуті,   суд за клопотанням контролюючого органу або за власною ініціативою продовжує призупинений розгляд справи.

Суд також видає наказ про припинення діяльності асоціації за заявою контролюючого органу у випадку, коли кількість членів стала меншою за кількість, необхідну для заснування асоціації, і коли в асоціації не має  правління, призначення якого передбачене Законом, і немає умов для їх вибору протягом періоду не більше 12 місяців.

13. Припинення діяльності асоціації

Асоціація може припини свою діяльність на підставі ухвали загальних зборів членів, на підставі рішення суду, в силу закону або на підставі спеціального акта.

Можливість припинення діяльності асоціації тісно пов’язана з її особливостями – добровольністю та самоврядувальністю. Загальні збори членів приймають ухвалу про припинення діяльності асоціації, на підставі якої здійснюється ліквідація. Після ліквідації  асоціація вилучається з Реєстру та втрачає статус юридичної особи.і

14. Ліквідація асоціації

Ліквідація передбачає повне припинення діяльності асоціації, вилучення її з Реєстру, розпорядження її майном і задоволення вимог кредиторів. Під час ліквідації асоціації не може вести статутну діяльність, але зберігає свою правосуб’єктність до моменту вилучення з Реєстру. Під час цього процесу закінчуються повноваження правління представляти інтереси асоціації, і це право надається ліквідатору.

Ліквідація повинна бути проведена в найкоротші терміни і завершена протягом одного року з дня її розпочаття. Початком річного періоду є дата прийняття постанови про припинення діяльності асоціації або дата винесення рішення суду про припинення діяльності  і розпорядження про ліквідацію. Якщо ліквідація не завершена протягом цього строку, ліквідатори пояснюють суду причини затримки. Суд оцінює, чи обґрунтовані причини і залежно від цього продовжує термін ліквідації або наказує змінити ліквідаторів.

Ліквідатор – особа, завданням якої є якнайшвидше здійснення ліквідаційного процесу, у спосіб, що захищає активи асоціації від необґрунтованого вичерпання. Ліквідатор намагається припинити майнові справи конкретної асоціації, стягнути дебіторську заборгованість, погасити борги і передати решту активів для реалізації зазначеної мети.

Ліквідатори повинні бути вказані статутом. Якщо в статуті не вказано, хто буде ліквідатором, то вирішальне значення має ухвала загальних зборів членів. У ситуації, коли ліквідатори не вказані в постанові, відповідальність за процес ліквідації несуть члени правління. Якщо  суд припинює діяльність асоціації, саме він видає наказ про ліквідацію  та призначає ліквідаторів.

Перше, що робить ліквідатор – повідомляє суд про початок процесу ліквідації та про призначення ліквідатора із зазначенням імені, прізвища та адреси проживання. Якщо ліквідатора призначає суд, не має необхідності повідомляти суд. Ліквідатор також зобов’язаний подати заяву про внесення до реєстру асоціацій інформації про відкриття ліквідації, даних про особу ліквідатора та спосіб представництва. У випадку призначення ліквідатора судом ці дані вносяться за власною ініціативою. Ліквідатор вживає юридичних заходів, необхідних для розпочаття ліквідації, оприлюднюючи інформацію про розпочаття ліквідаційного провадження.  Ліквідатор встановлює перелік кредиторів і боржників. Потім ліквідатор розпоряджається активами та вимагає від боржників сплати зобов’язань, щоб задовольнити вимоги кредиторів. Витрати на ліквідацію покриваються активами асоціації. Після завершення ліквідації ліквідатор подає до суду заяву про вилучення асоціації з Національного Судового Реєстру. Після виключення її з Реєстру асоціація втрачає правосуб’єктність і припиняє своє існування.

Після завершення ліквідації зазвичай залишаються деякі активи. У випадку асоціації не передбачена можливість розділення активів між його членами. Статут або ухвала загальних зборів про ліквідацію повинна встановити призначення активів, які залишилися після ліквідації, шляхом визначення мети. Якщо ні ухвала, ні статут не визначають призначення майна, це питання вирішує суд.

15. Звичайна асоціація

Звичайна асоціація – це спрощена форма асоціації без статусу юридичної особи. Вона може набувати права від свого імені, включаючи майнові та інші речові права, бути позивачем і відповідачем і брати на себе зобов’язання.

У випадку звичайної асоціації мінімальна кількість засновників – 3. Звичайна асоціація  не має правосуб’єктності, не може засновувати місцеві організаційні підрозділи (відділення), не може вступати в асоціації,  не може об’єднувати юридичних осіб або вести підприємницьку діяльність. Крім вищезгаданих обмежень і спрощень, звичайнa асоціація має всі особливості асоціації, тобто добровільність, самоврядування, довговічність.

15.1. Засновники та члени

Засновниками та членами звичайної асоціації можуть бути лише фізичні особи. Мінімальна кількість членів звичайної асоціації- 3 особи, але максимальна кількість членів не була встановлена. Якщо звичайна асоціація налічує не менше 7 членів, вона може бути перетворена в асоціацію.

Члени звичайної асоціації несуть солідарну відповідальність усіма своїми активами до повного задоволення вимог кредитора. Ця відповідальність виникає, коли примусове стягнення з активів звичайної асоціації виявляється неефективним.

15.2.    Створення звичайної асоціації

Засновники приймають регламент діяльності, в якому зазначена, зокрема, назва звичайної асоціації, мета або цілі, зона і засоби діяльності, зареєстрований офіс, представник, що представляє інтереси звичайної асоціації або правління, правила внесення змін до регламенту діяльності, спосіб набуття та втрати членства, а також спосіб припинення діяльності. Органи управління та внутрішнього контролю можуть бути встановлені в регламенті діяльності, із зазначенням їх складу, способу відбору, компетенцій тощо.

Створення звичайної асоціації вимагає внесення його до реєстру звичайних асоціацій. Особа, яка представляє звичайну асоціацію, або правління подає в письмовій формі до контролюючого органу, компетентного для місцезнаходження звичайної асоціації заяву про внесення до реєстру разом із регламентом діяльності, списком засновників звичайної асоціації, що містить їх імена та прізвища, дату і місце народження, місце проживання та власноручні підписи засновників; ім’я та прізвище, адреса проживання та номер PESEL представника, який представляє звичайне об’єднання або членів правління; ім’я та прізвище, адреса проживання та номер PESEL членів органу внутрішнього контролю, якщо регламентом діяльності передбачено цей орган; адреса головного офісу звичайної асоціації. Заява підписується заявниками.

Якщо асоціація не відповідає умовам, встановленим законодавством, реєстраційний суд на вимогу контролюючого органу або прокурора може заборонити реєстрацію звичайної асоціації. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Звичайна асоціація створюється  і починає свою діяльність після внесення до реєстру. Реєстрація здійснюється наглядовим органом протягом 7 днів з дня надходження заяви, якщо до суду не подано заяви про заборону здійснення діяльності або у разі набрання чинності рішенням про відхилення або відмову в задоволенні такого клопотання. Якщо заява особи, яка представляє асоціацію або правління, містить формальні недоліки, наглядовий орган вимагає від заявників  усунути їх протягом 14 днів з дати отримання запиту. Несвоєчасне усунення недоліків означає те, що заява є неефективною . Особа, яка представляє асоціацію   або правління асоціації, може подати скаргу до адміністративного суду на бездіяльність органу, якщо наглядовий орган не зареєструє асоціацію у встановлений термін.

15.3.Органи влади звичайної асоціації

Засновники можуть створити органи влади звичайної асоціації, тобто правління та органи внутрішнього контролю. Склад, порядок відбору, компетенції тощо мають бути врегульовані в регламенті діяльності .

15.4.Нагляд за звичайною асоціацією

Нагляд за звичайною асоціацією нагадує нагляд за асоціацією. Немає нагляду за місцевими організаційними підрозділами, тому що звичайна асоціація не може їх створювати. Стосовно звичайних асоціацій наглядовий орган має додаткові повноваження звернутися до реєстраційного суду з проханням заборонити створення  асоціації, якщо він вважає, що регламент  не відповідає положенням закону або засновники не відповідають вимогам, визначеним у законі.

15.5. Майно звичайного об’єднання

Положення, що регулюють активи асоціацій, застосовуються відповідно до звичайних асоціацій. Звичайна асоціація не може вести підприємницьку діяльність або суспільно корисну діяльність з метою отримання прибутку.

15.6.Припинення діяльності асоціації

Припинення діяльності   звичайної асоціації може мати місце на підставі рішення його членів. Діяльність звичайної асоціації також може бути  припинена судом.