ALICJA BIEŃ & ALICJA TARKOWSKA АДВОКАТСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ ТА ПАРТНЕРСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ
Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl
автор
НАВІГАЦІЯ
Зловживання довірою (зловживання повноваженнями)
Це правопорушення вчиняє особа, яка, маючи зобов’язання займатися майновими справами чи підприємницькою діяльністю іншої особи (фізичної, юридичної чи організаційної одиниці) –, зловживає своїми повноваженнями або не виконує своїх обов’язків і таким чином завдає значної майнової шкоди.
У цьому випадку предметом захисту є майнові інтереси суб’єктів, які довірили іншим особам ведення власних бізнесів. Закони, що регулють злочин зловживання довірою (повноваженнями), охоплює всю діяльність, яка може суперечити інтересам довірителів або зобов’язанню піклуватися про майнові інтереси компанії. Закон зобов’язує діяти таким чином, щоб не завдати шкоди майновим інтересам довірителів, і зобов’язує належним чином керувати майновими справами або підприємницькою діяльністю.
Інше визначення злочину – „вчинок, який завдає шкоди компанії ” –, хоча не обов’язково він стосується торгової компанії.
- Зобов’язання займатися справами іншої особи може випливати з закону, рішення органу влади або договору. Таким чином, злочин може бути скоєний:
- Партнером, який веде справи товариства
- Члена правління капітальної компанії (правознавство також поширює відповідальність на члена наглядової ради);
- Менеджер з питань управління нерухомістю;
- Опікуна, призначеного для неповнолітнього/ої;
- Член правління асоціації чи фундації;
- Особа, яка управляє чужим підприємством за укладеним договором.
- Цей злочин полягає в зловживанні повноваженнями (вжиття заходів поза межами наданих повноважень) або невиконанні зобов’язань (невиконанні дій, до яких був зобов’язаний правопорушник).
- Наслідком вчинення цього злочину є заподіяння майнової шкоди в значному розмірі – тобто збиток, що перевищує 200, 000 злотих.
- У базовій, описаній вище ситуації, за скоєння злочину передбачене покарання у вигляді позбавленням волі (в’язниці) від 3 місяців до 5 років.
Розрізняють також підтипи злочину зловживання довірою, які відрізняються один від одного так званими причинно-наслідковими зв’язками, наслідками, а також покаранням за їх вчинення.
- У випадку, якщо зловживання повноваженнями або невиконання зобов’язань не завдає шкоди особі, справи якої веде злочинець, але є безпосередня загроза заподіяння такої шкоди (тобто відсутній фактичний ефект заподіяння шкоди), за скоєння злочину передбачене більш м’яке покарання, тобто позбавлення волі на строк до 3 років.
- За ненавмисні дії також призначене більш м’яке покарання, тобто ситуація, коли злочинець, не маючи наміру вчинити злочин, але не поводячи себе достатньо обережно, що необхідно у даній ситуації, зловживає правами або не виконує зобов’язання. У цьому випадку передбачено позбавлення волі на строк до 3 років.
- Якщо, у свою чергу, мета скоєння злочину- отримання фінансової вигоди злочинцем, тобто злочинець діє, щоб отримати для себе або когось іншого вигоду – зазвичай фінансову, то призначається покарання в більшому розмірі – від 6 місяців до 8 років позбавлення волі.
- Посилення (збільшення) покарання відбувається також в тих випадках, коли шкода, заподіяна в результаті скоєння злочину, є шкодою „у великих розмірах”, тобто перевищує 1, 000, 000 злотих.
Скоєння цього злочину переслідується у випадку, якщо була заподіяна шкода Державній скарбниці –, тоді заява потерпілої особи не вимагається для порушення провадження.
Якщо потерпіла сторона не є Державною скарбницею (тільки, наприклад, товариством з обмеженою відповідальністю), то притягнення до відповідальності відбувається на вимогу потерпілої сторони (у випадку фізичної особи) або партнера, акціонера та учасника товаритсва. Для того, щоб поліція або прокуратура могли розглянути справу, необхідно, щоб потерпіла особа подала заяву про притягнення до відповідальності.
Хабарництво на управлінському рівні
Злочин так зване хабарництво на управлінському рівні вчиняється особою на керівній посаді в суб’єкті господарювання, який здійснює господарську діяльність, або яка працевлаштована цим суб’єктомю. У випадку цього злочину особа вимагає або отримує грошову чи особисту вигоду (так званий „хабар”) або обіцянку отримати його в обмін на зловживання повноваженнями або невиконання зобов’язання.
- що може завдати майнової шкоди цій організації;
- який є актом недобросовісної конкуренції (тобто діяння, яке заборонено положеннями Закону про боротьбу з недобросовісною конкуренцією);
- становить так звані неприпустимі преференційні дії (поведінка, яка суперечить закону, внутрішнім нормам або загальному зобов’язанню піклуватися про довірене майно, активи чи стан компанії, що випливає, наприклад, з договору на управління).
Цей злочин стосується як так званого „пасивного хабарництва”, тобто такого, що полягає в прийнятті або вимаганні отримання фінансових вигод (особа, яка скоює цей злочин, не дає фінансових вигод, але отримує їх), так і так званого „активного хабарництва”, тобто надання (вручення) або обіцяння фінансової чи особистої вигоди іншій особі.
Обидва види хабарництва на управлінському рівні (активного і пасивного) караються позбавленням волі на строк від 3 місяців до 5 років. Однак срок покарання є вищим, коли злочинець своїми вчинками завдає значної майнової шкоди (тобто в розмірі не менше 200, 000 злотих) – в цьому випадку злочин карається позбавленням волі від 6 місяців до 8 років.
Хабарництво на керівній посаді є злочином, який переслідується за посадою, тому насправді достатньо, щоб потерпіла сторона проінформувала про скоєння злочину, але не вимагається подання заяви з боку потерпілої сторони з метою притягнення до відповідальності злочинця.
Закон, що регулює хабарництво на керівних посадах, містить пункт, що виключає судимість, тобто описує обставини, за яких злочинець може уникнути покарання за даний вчинок. Це може статися у випадку, якщо злочинець, який займався активним хабарництвом надав фінансову вигоду, яку прийме одержувач, а потім злочинець добровільно проінформує відповідний орган (поліцію, прокуратуру) про всі обставини злочину, ще до того, як правоохоронним органам стане відомо про скоєння злочину.
Фінансове (кредитне) шахрайство
Фінансове (кредитне) шахрайство має на меті:
- отримання для себе або когось іншого від фінансової установи (банку чи подібної організації) або органу, який має у розпорядженні державні кошти (наприклад, мерія), серед іншого: кредиту, грошової позики, поруки, гарантії, акредитиву, дотації, субсидії або отримання державного контракту;
- полягає в поданні підробленого, переробленого, фальшивого або недостовірного документа або декларації, що має значення для отримання однієї з вищевказаних вигод.
Таким чином, в законі перераховані підстави для вчинення злочину фінансового (кредитного) шахрайства. З одного боку, йдеться про досягнення конкретної мети, тобто отримання конкретної фінансової підтримки або інших вигод від банку (або аналогічної установи) або державного органу який має у розпорядженні державні кошти.
Однак дуже важливе значення має те, які саме заходи спрямовані на досягнення вищезазначеної мети, які згадуються в положенні, що регламентує цей – злочин, мова йде про подання до відповідної установи:
підробленого документа, тобто такий, який має на меті створити враження походження від даного емітента, коли насправді це не так (наприклад, подання сфабрикованого документа, що гарантує отримання банківської позики);
- переробленого документа, тобто такого, який є автентичним (виданий вказаним у ньому емітентом), але зміст якого був змінений (наприклад, додаванням якогось слова);
- документу, що засвідчує неправду, тобто такого, зміст якого не є правдивим (наприклад, декларація про відсутність заборгованості зі сплати податків або інших зобов’язань);
- документ або декларація, які є недостовірними, тобто несумісними з фактичним станом (наприклад, неповна бухгалтерська книга) або ілюструють лише деякі події, коли вимагається відображення всіх подій конкретної категорії.
Також карається не інформування відповідного суб’єкту (банку, державної установи) про подію, яка може вплинути на призупинення або обмеження розміру фінансової підтримки або державних закупівель – незважаючи на обов’язок покладений на злочинця (наприклад, на підставі регламенту суб’єкта, який надав фінансову підтримку).
Фінансове (кредитне) шахрайство карається позбавленням волі на строк від 3 місяців до 5 років.
Положення, що регулює фінансове (кредитне) шахрайство, містить пункт про виключення покарання, яке дає можливість уникнути покарання, якщо злочинець добровільно відмовиться або перешкоджає використанню підтримки, замовлення, або задовольнить вимоги потерпілої сторони.
Переслідування цього злочину відбувається за посадою (заява з боку потерпілої сторони не потрібна).
Страхове шахрайтство (вимагання компенсації)
Це правопорушення призводить до спричинення інциденту, який буде підставою до виплати компенсації. Злочинцем є особа, яка спричиняє такий інцидент з метою отримання компенсації від страховика. Важливо підкреслити, що ця особа не обов’язково повинна бути стороною договору страхування.
Покарання за вчинення цього злочину – від 3 місяців до 5 років позбавлення волі. Положення, яке регулює страхове шахрайство, містить положення про виключення покарання, згідно з яким, злочинець не підлягає покаранню у випадку, якщо він добровільно не допустить до виплати компенсації до порушення кримінальної справи.
Переслідування цього злочину відбувається за посадою (заява з боку потерпілої сторони не потрібна).
Умисне невиконання вимог кредитора
Злочин полягає у запобіганні або зменшенні задоволення вимог свого кредитора у разі загрози неплатоспроможності або банкрутства – шляхом видалення, приховування, продажу, дарування, знищення, обтяження або пошкодження майна.
- Це ситуація, коли боржник усвідомлює, що незабаром може стати неплатоспроможним („банкрутом”) або оголосити про банкрутство, і все ж поводиться таким чином, що обмежує або унеможливлює задоволення (тобто стягнення кредитором боргу) .
- Дії злочинця можуть включати, серед іншого:
- вилучення активу з місця його розташування (перенесення цього активу в інше місце);
- приховування активу (наприклад, приховування цінного годинника в підвалі друга);
- продаж активу (наприклад, продаж автомобіля за готівку, щоб таким чином ускладнити стягнення боргу);
- дарування активу (наприклад, дарування дому родичу для запобігання примусовому стягненню майна);
- знищення/пошкодження активу (наприклад, навмисна вм’ятина на дверях автомобіля, щоб зменшити його вартість).
Вчинення цього злочину можливе, якщо відповідне зобов’язання між злочинцем і потерпілою стороною вже існувало, але ще не було виконано і при цьому боржнику загрожувало би банкрутство або неплатоспроможність.
Це правопорушення карається позбавленням волі на строк до 3 років. |Ризик призначення покарання більший (від 6 місяців до 8 років позбавлення волі) у разі заподіяння шкоди багатьом кредиторам одночасно.
Покарання може бути призначене за поведінку, яка має на меті запобігання виконанню вироку суду або іншого органу державної влади (наприклад, накладення арешту судовим виконавцем) шляхом вилучення, приховування (наприклад) свого майна або усунення знаків арешту (наприклад, відповідних позначок, розміщених на предметах судовим виконавцем). Це карається позбавленням волі від 3 місяців до 5 років.
Притягнення до відповідальності за цей злочин, як правило, здійснюється за заявою потерпілої сторони (тому потерпіла сторона повинна подати заяву про притягнення злочинця до відповідальності поліцією/прокуратурою, оскільки органи влади не зроблять цього з власної ініціативи).
Передача активів іншому суб'єкту господарювання
Боржник, який має борг перед багатьма кредиторами, який з метою запобігання або недопущення здійснення розрахунку дебіторської заборгованості, створює новий суб’єкт господарювання і передає йому свої – активи, карається покаранням у вигляді позбавлення волі на строк від 3 місяців до 5 років.
Наприклад, це може бути ситуація, коли створюється нова компанія боржником і активи передаються цій компанії з метою заподіяння шкоди кредиторам.
Переслідування цього злочину відбувається за посадою ( не вимагається заява від потерпілої сторони).
Доведення до банкрутства
Боржник, який має борги перед кількома кредиторами та навмисно спричиняє банкрутство чи неплатоспроможність, також підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі на строк від 3 місяців до 5 років. Будь-яка навмисна дія чи бездіяльність, яка призвела до банкрутства чи неплатоспроможності, карається.
Кримінальний кодекс також регулює певний вид злочину, який полягає в необережному доведенні до власної неплатоспроможності – шляхом розтрати майна або прийняття зобов’язань чи здійснення транзакцій, які явно суперечать принципам управління. Це включає, серед іншого: вкрай нераціональне використання власних активів шляхом здійснення непотрібних покупок за завищеними цінами, включаючи покупки предметів розкоші.
Переслідування цього злочину відбувається за посадою (заява з боку потерпілої сторони не потрібна).
Надання переваги кредиторам
Поводження, що передбачає погашення або забезпечення лише кількох кредиторів (із більшої їх кількості) у ситуації, яка загрожує боржнику неплатоспроможністю або банкрутством, також карається.
Це ситуація, коли, наприклад, боржник має борги у 10 осіб, усвідомлює ризик своєї неплатоспроможності (оскільки, наприклад, у нього закінчуються гроші для задоволення вимог), але незважаючи на це, серед своїх кредиторів він погашає або задовольняє вимоги лише деяких –, діючи таким чином на шкоду іншим кредиторам.
Зазначене правопорушення карається позбавленням волі на строк до 2 років. Переслідування цього злочину відбувається за посадою ( заява від потерпілої сторони не потрібна).
Недостовірна документація
Карається заподіяння майнової шкоди фізичній особі, юридичній особі чи організаційному підрозділу без статусу юридичної особи через неведення документації про підприємницьку діяльність або ведення її недостовірним чи неправдивим шляхом, зокрема шляхом знищення, усунення, приховування, перероблення або підробки документів, що стосуються цієї діяльності.
Метою є захист належного функціонування підприємств та установ через відповідальність за достовірність бізнес – документації.
Документація про господарську діяльність включає, серед іншого, наступні документи:
- бухгалтерські книги;
- бухгалтерські докази;
- Книга обліку доходів і витрат;
- фінансова звітність;
- торгові або податкові книги;
- книга обліку продажів і контролю кількості.
Недостовірне ведення документації з підприємницької діяльності означає ведення її не згідно з фактичною ситуацією –, тобто зазначення в документах неправдивих та сфальсифікованих обставин.
Проявом такої поведінки може бути:
- знищення або видалення документа (наприклад, його спалювання, остаточне видалення з носія інформації);
- підробка документа (тобто підготовка документа, який має на меті створити враження походження від відповідного емітента, хоча насправді це не так);
- перероблення документу (тобто зміна змісту автентичного документа);
- приховування документа (наприклад, взяття документа з зареєстрованого офісу компанії та переховування його в скриньці на приватній ділянці щоб приховати його від третіх осіб).
У базовому випадку злочин карається позбавленням волі на строк до 3 років. Однак, якщо злочинець заподіяв значну майнову шкоду внаслідок скоєння злочину (тобто в розмірі не менше 200, 000 злотих), передачене більше покарання – від 3 місяців до 5 років позбавлення волі.
Притягнення до відповідальності за цей злочин, як правило, здійснюється за заявою потерпілої сторони (тому потерпіла сторона повинна подати заяву про притягнення злочинця до відповідальності поліцією/прокуратурою, оскільки правоохоронні органи не зроблять цього з власної ініціативи).
Експлуатація
Цей вид злочину полягає у укладенні з даною організацією договору, який вимагає від іншої сторони надати послугу, непропорційну взаємній вигоді, використовуючи при цьому вимушене становище цієї особи.
Вимушене становище цієї особи є результатом виникнення такої ситуації, що людина готова взяти на себе –, щоб покращити своє становище – зобов’язання, непропорційно більше, ніж взаємна вигода (наприклад, – особа, яка потребу готівки, погоджується продати цінну картину за 10% її ринкової ціни).
Злочин експлуатації карається позбавленням волі на строк до 3 років.
Підвищений ризик призначення покарання
Варто зазначити, що у випадку деяких із зазначених вище злочинів можливе збільшення розміру покарання у випадках більшої тяжкості.
Наприклад, вчинення злочину зловживання довірою, управлінського хабарництва або відмивання грошей щодо майна на суму понад 5, 000, 000 злотих – карається дуже високим покаранням у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 20 років.
Однак, у випадку скоєння злочину щодо майна на суму понад 10, 000, 000 злотих –, покарання становить від 5 до 25 років позбавлення волі.
