ALICJA BIEŃ & ALICJA TARKOWSKA АДВОКАТСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ ТА ПАРТНЕРСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ
Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl
автор
НАВІГАЦІЯ
Загальна інформація
З 22 травня 2023 року, відповідно до закону, прийнятого в січні 2023 року, підприємці мають можливість cтворити сімейний фонд. Завдяки цьому вони можуть захищати активи сімейного бізнесу і управляти ними згідно з їх волею.
Створення сімейного фонду
Що потрібно зробити, щоб заснувати сімейний фонд:
1.Подасти декларацію про заснування сімейного фонду в установчому акті або в заповіті– Обидва ці документи повинні бути нотаріально посвідчені для того, щоб бути дійсними.
2.Встановлення статуту сімейного фонду
3.Створення органів сімейних фондів, передбачених законом або статутом.
4.Внески до засновницького фонду:
а. у випадку фонду, заснованого в установчому акті –,фонд повинен бути внесений до моменту впису фонду до реєстру сімейних фондів;
б. у випадку, якщо сімейний фонд засновано шляхом укладення заповіту, установчий фонд потрібно внести протягом 2 років з дати впису сімейного фонду до реєстру.
5. Внесення фонду до реєстру сімейних фондів, що ведеться Окружним судом у Пе́трокові Трибуна́льському.
Після підготовки установчого акта або оголошення заповіту (в якому був створений сімейний фонд), створюється сімейний фонд в організації. Тільки після внесення до реєстру сімейних фондів, фонд стає повноцінним сімейним фондом.
Сімейний фонд в організації може управляти своїми активами, зокрема має змогу набувати права, включаючи право власності на нерухомість та інші майнові права, може брати на себе зобов’язання, бути позивачем і відповідачем в суді.
Його інтереси представляє Засновник або призначений ним представник, а в окремих випадках Правління.
Протягом часу існування сімейного фонду в організації, відповідальність осіб, які її представляють, припиняється, як тільки їхня діяльність буде схвалена рішенням призначеного Правління. Якщо фонд винятково представляє Правління –, його відповідальність припиняється після схвалення його діяльності.
Статут фонду
Зміст статуту повинен встановлюватися Засновником, незалежно від того, чи фонд був створений шляхом підготовки установчого акта або оголошення заповіту.
Статут повинен бути складений у формі нотаріального акту.
Положення вимагають наявності в статуті наступних елементів:
- назва, головний офіс, і конкретна мета діяльності сімейного фонду;
- Бенефіціар або спосіб його визначення та обсяг його повноважень.
- правила ведення списку Бенефіціарів;
- правила, відмови від повноважень Бенефіціарем;
- час існування сімейного фонду, якщо був визначений;
- розмір засновницького фонду.
- правила призначення та звільнення, повноваження та обов’язки членів органів сімейного фонду, а також правила представництва сімейного фонду правлінням або іншими органами сімейного фонду у випадках, зазначених у Законі.
- суб’єкт, уповноважений затверджувати діяльність правління сімейного фонду в організації;
- принаймні один Бенефіціар, який має право брати участь у Зборах Бенефіціарів;
- принципи внесення змін до статуту;
- розподіл майна сімейного фонду після припинення його діяльності, встановлення Бенефіціара, який має право на отримання майна у зв’язку з припиненням діяльності сімейного фонду.
Крім того, статут може визначати принципи співпраці між органами, інвестиційні рекомендації або передбачати створення територіальних одиниць сімейного фонду.
Забезпечення сімейного фонду активами
На самому початку, коли сімейний фонд не має жодних активів, Засновник зобов’язаний забезпечити засновницький фонд активами. Варто звернути увагу, що розмір початкового фонду на самим початку – не менше 100, 000 злотих.
З покриття засновницького фонду Засновник складає опис майна, внесеного до сімейного фонду.
Перелік майна повинен бути складений у письмовій формі та в ньому повинна міститися інформація про всі внесені активи та про осіб, які вносять ці активи до фонду.
Якщо сімейний фонд отримує майно шляхом дарування або успадкування від Засновника або його дружини/чоловіка, нащадків або братів і сестер, передбачається, що таке майно було внесене до фонду самим Засновником.
Якщо майно було внесено до фонду іншими особами, відмінними від зазначених вище, вважається, що майно вніс сімейний фонд.
Внесок активів у сімейний фонд не обкладатиметься податком на дарування або успадкування.
Діяльність сімейного фонду
Однією з цілей створення сімейних фондів, окрім забезпечення правонаступництва на підприємстві, є збирання майна та управління ним на користь призначених Бенефіціарів.
Варто пам’ятати, що детальні цілі діяльності сімейного фонду визначені в його статуті безпосередньо самим Засновником.
Обсяг, в якому сімейний фонд може здійснювати підприємницьку діяльність, обмежений і може включати лише такі випадки:
- розпорядження майном, якщо майно не було придбано виключно з метою подальшого розпорядження;
- здання майна в оренду або передача його в користування на будь-якій іншій основі;
- приєднання до комерційних товариств, інвестиційних фондів, кооперативів та суб’єктів подібного характеру;
- придбання та продаж цінних паперів, деривативів;
- надання позик (тільки капітальним компаніям, пов’язаним з сімейним фондом і Бенефіціарам);
- торгівля іноземними платіжними засобами, що належать сімейному фонду, з метою здійснення платежів, пов’язаних з діяльністю фонду;
- виробництво рослинних і тваринних продуктів, перероблених не промисловим методом (тільки коли сімейний фонд веде фермерське господарство);
- ведення лісового господарства (тільки якщо сімейний фонд веде фермерське господарство).
Як правило, сімейний фонд буде звільнений від CIT (Податок на прибуток підприємств). Однак, якщо він здійснюватиме діяльність, яка відрізняється від зазначеної вище, він буде обкладатися податком CIT у розмірі 25%.
Однак обов’язок сплатити CIT виникне у разі виплати фондом допомоги та повернення майна фонду. Розмір цього податку – 15%.
Засновник
Засновником може бути лише фізична особа з повною дієздатністю.
Громадянство фізичної особи, яка хоче стати Засновником, не має значення.
Як правило, сімейний фонд може бути заснований більш ніж одним Засновником, але за умови, його заснування у формі установчого акта. Це пов’язано з тим, що польський законодавець не передбачає спільних заповітів.
На практиці обсяг повноважень і обов’язків Засновника залежить від його рішень, а конкретно від положень встановленого статуту сімейного фонду.
Потрібно пам’ятати, що права та обов’язки Засновника є невідчужуваними. Однак сам Засновник не виступає в ролі органу сімейного фонду.
Засновник може подавати до органів фонду зауваження або думки щодо діяльності фонду.
Положеннями передбачен виняток з цього правила, оскільки Засновник у статуті може делегувати свої права іншій особі, вказавши обсяг цієї передачі (наприклад, на час хвороби Засновника).
Засновник може подавати до органів фонду зауваження або думки щодо його діяльності.
Якщо сімейний фонд був заснований декількома Засновниками, вони здійснюють свої повноваження та обов’язки спільно, якщо тільки інше не передбачено статутом фонду.
Засновник не несе відповідальності за зобов’язання сімейного фонду. Однак сімейний фонд несе солідарну відповідальність із Засновником за його зобов’язання, що виникли до його створення.
Відповідальність фонду перед кредитором Засновника не може бути обмежена без його згоди. Фонд несе відповідальність у розмірі вартості майна, внесеного Засновником до фонду.
Бенефіціари
Бенефіціари не обов’язково повинні перебувати із Засновником в cпоріднених стосунках. Вони також не можуть відчужувати свої права та обов’язки, але можуть відмовитися від них.
Бенефіціаром може бути:
- фізична особа;
- неурядова організація, що здійснює діяльність на благо громадськості.
Однією з головних цілей сімейного фонду є виконання зобов’язань перед Бенефіціарами, зазначених Засновником у статуті сімейного фонду.
Згідно з законом, мається на увазі передача Бенефіціару або надання Бенефіціару сімейним фондом для використання коштів, речей або прав.
Наприклад, зобов’язання перед Бенефіціаром, який є фізичною особою, може полягати в покритті витрат на утримання або навчання. Якщо Бенефіціар є організацією, зобов’язання може полягати в підтримці благодійної діяльності такої організації.
Зобов’язання перед Бенефіціарем також може бути виконане за умови дотримання умови. Наприклад, виконання зобов’язання залежатиме від здобутття Бенефіціаром вищої освіти.
Важливо, що сам Засновник також може стати бенефіціаром фонду.
Доходи Засновника та Бенефіціара, що належать до так званої „Групи 0” (тобто дружина/чоловік Засновника, нащадок, по висхідній лінії та рідний брат/cестра), звільняються від податку PIT (тобто податку на доходи фізичних осіб).
Бенефіціари, що належать до так званих „груп I та II” (нащадки рідних братів і сестер, рідних братів і сестер батьків, подружжя рідних братів і сестер та рідних братів і сестер подружжя), будуть обкладатися ставкою податку PIT у розмірі 10%.
Усі інші Бенефіціари будуть обкладатися податком PIT у розмірі 15%.
Органи сімейного фонду
Сімейний фонд веде свою діяльність через статутні органи. Їх організаційна структура та розподіл компетенцій нагадують організацію органів комерційних товариств.
Органами сімейного фонду є.
- Правління.
- Наглядова рада;
- Збір бенефіціарів.
Ці органи здійснюють діяльність на основі принципів, викладених у положеннях і статуті сімейного фонду.
a) Правління
Правління є органом, який веде справи фонду та представляє інтереси сімейного фонду перед зовнішніми суб’єктами. Правління зобов’язане досягати цілей сімейного фонду, визначені в статуті.
Основне завдання Правління – ведення справ сімейного фонду та представлення його інтересів перед зовнішніми суб’єктами.
Член Правління зобов’язаний проявляти належну обачність при виконанні своїх завдань. Він також повинен зберігати лояльність по відношенню до сімейного фонду та зберігати в таємниці конфіденційну інформацію, отриману у зв’язку з обійманою посадою.
Членами Правління можуть бути лише фізичні особи з повною дієздатністю.
Правління призначається Засновником, а якщо фонд було створено шляхом укладення заповіту, Правління призначається Наглядовою радою.
У разі відсутності Наглядової ради Правління призначається Зборами бенефіціарів.
Звичайно, статут сімейного фонду може передбачати інший порядок призначення Правління.
Як правило, термін повноважень члена Правління становить 3 роки, якщо інше не передбачено статутом.
б) Наглядова рада
Наглядова рада контролює діяльність Правління щодо дотримання закону та положень статуту сімейного фонду. Повноваження Наглядової ради можуть бути розширені положеннями статуту.
Засновник може призначити Наглядову раду, але не мусить цього робити. Створення Наглядової ради вимагається, коли кількість Бенефіціарів сімейного фонду перевищує 25 осіб.
Термін повноважень члена Наглядової ради – 5 років.
Звичайно, не можна бути одночасно Членом Правління і членом Наглядової Ради.
Члени Наглядової ради призначаються Засновником, а в разі його смерті – Зборами бенефіціарів.
в) Збори бенефіціарів
Бенефіціари сімейного фонду, яким Засновник надав право брати участь у засіданнях цього органу, мають право брати участь у Зборах Бенефіціарів.
Таким чином, не всі Бенефіціари сімейного фонду можуть мати право брати участь у Зборах Бенефіціарів.
Основним завданням Зборів бенефіціарів є забезпечення безперервності діяльності сімейного фонду.
Положення дозволяють Засновнику розширити повноваження Зборів бенефіціарів у статуті сімейного фонду. Однак, бенефіціари сімейного фонду можуть не залучатися до діяльності сімейного фонду.
Припинення діяльності сімейного фонду
Діяльність сімейного фонду в організації припиняється за законом у випадку:
- якщо вона не була внесена до реєстру сімейних фондів протягом 6 місяців з дня підготовки установчого акта або оголошення заповіту;
- коли рішення реєстраційного суду про відмову в реєстрації сімейного фонду набуло чинності.
У такій ситуації сімейний фонд в організації також втратить звільнення від податку CIT.
Положення також передбачають ситуації, коли фонд припиняє свою діяльність в процесі свого функціонування.
Це:
- виконання умов, зазначених у статуті –, може бути, наприклад, закінчення періоду, на який було створено фонд (у цьому випадку потрібна постанова Правління);
- сімейний фонд управляється у спосіб, який явно суперечить його меті або інтересам Бенефіціарів.
- з інших важливих причин продовжування діяльності фонду не є доречним (в цьому випадку потрібна одностайна ухвала Зборів бенефіціарів)
- завершено провадження у справі про банкрутство сімейного фонду (стосується лише сімейних фондів, які ведуть господарську діяльність);
- сімейний фонд припинив діяльність без проведення ліквідаційного провадження.
У ситуаціях, зазначених у пунктах 1-3, рішення про припинення діяльності сімейного фонду приймається реєстраційним судом за заявою одного з Бенефіціарів або за власною ініціативою після слухання.
Статут фонду може обумовлювати припинення діяльності фонду згодою Бенефіціарів. У такій ситуації слід пам’ятати, що неповнолітній Бенефіціар надає згоду тільки після отримання дозволу від суду з питань опіки.
Сімейний фонд припиняє діяльність після його вилучення з реєстру сімейних фондів.
Як правило, потрібно провести ліквідаційну процедуру, але якщо сімейний фонд не має активів і не веде підприємницьку діяльність, його діяльність припиняється без необхідності проведення ліквідаційного провадження.
Ліквідаційне провадження також не проводиться у випадку, якщо протягом 2 років з моменту внесення сімейного фонду до реєстру не був зроблений установчий внесок.
Ліквідаційне провадження у справі сімейного фонду здійснюється на тих же умовах, що й ліквідація в комерційних товариствах.
В ролі ліквідаторів виступають члени Правління. Вони несуть відповідальність за припинення діяльності сімейного фонду, виконання зобов’язань та стягнення боргів. Вони повинні діяти відповідно до ухвал Зборів Бенефіціарів.
З точки зору Бенефіціара важливо, що при проведенні ліквідації сімейного фонду не можна виконувати зобов’язання перед Бенефіціарами. Поділ активів фонду не може відбутися до виконання всіх інших зобов’язань.
Повернення активів сімейному фонду
Згідно з положеннями, фонд не може повернути майно Засновнику, внесеного для покриття засновницького фонду.
Майно, внесене Засновником до сімейного фонду, може також бути повернуто йому у разі припинення діяльності фонду.
Засновник має виключне право на отримання поверненого майна, якщо фонд припине свою діяльність протягом його життя. Якщо у фонді фігурує багато Засновників, їх майно повертається їм пропорційно до його вартості, внесеної ними.
Статут може також передбачати можливість повернення майна Бенефіціарам у випадку припинення діяльності фондом.
Спадкоємцям засновника повертається майно у випадку, якщо Засновник не доживе до припинення діяльності фонду або якщо немає Бенефіціарів, які мають право на отримання активів фонду.
Аудит
Сімейний фонд зобов’язаний проводити аудит своєї діяльності, в принципі, не рідше одного разу на 4 роки. Однак у випадку, якщо фінансова звітність фонду перевіряється відповідно до вимог закону, аудит повинен проводитися щорічно до моменту затвердження фінансової звітності.
Аудит проводиться аудиторською фірмою або командою аудиторів, яка призначається Зборами бенефіціарів.
Аудитори перевіряють, яким чином фонд управляє своїми активами і в якій мірі він бере на себе і виконує свої зобов’язання, включаючи публічно-правові зобов’язання (наприклад, податкові зобов’язання).
Після завершення аудиту звіт подається Правлінню, яке має представити його Наглядовій раді або Зборам бенефіціарів у випадку, коли Наглядова рада не була створена.
Сімейний фонд і обов'язкова частка
Впровадження можливості створення сімейного фонду також впливає на положення щодо обов’язкової частки. (обов’язкова частка є „заміною спадку ”, як правило, це гроші для особи, яка була б призначена спадкоємцем за законом у випадку, якщо спадкодавець не склав заповіт).
Зверніть увагу, що отримання виплати від сімейного фонду або отримання його майна призведе до зменшення розміру обов’язкової частки. Це означає, що ці виплати будуть зараховані до обов’язкової частки.
При визначенні суми обов’язкової належної частки, до спадщини слід додати вартість засновницького фонду, коли сімейний фонд встановлено в заповіті. Те ж саме стосується майна, отриманого спадкоємцем.
Пільги та установчий фонд не додаються до обов’язкової частки, подібно до принципів, які використовуються для додавання дарувань до обов’язкової частки.
Вартість засновницького фонду та майна фонду розраховується як на момент їх передачі, так і за цінами на момент визначення обов’язкової частки.
Якщо подальший нащадок спадкодавця має право на отримання обов’язкової частки, до неї включаються також пільги, отримані його висхідним.
Остання суттєва зміна – можливість перенесення терміну сплати обов’язкової частки, розподілу її на розстрочку або навіть зменшення, коли це виправдовується ситуацією як правовласника, так і зобов’язаної сторони.
