SAWARYN I PARTNERZY КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО
Варецька 4/6, буд. 6,
00-040 Варшава,
тел. +48 537 191 841
kontakt@sawaryn.com
автор
НАВІГАЦІЯ
ВСТУП
Оцінка ризиків клієнтів є ключовим процесом у боротьбі з відмиванням грошей ( БВГ). ЇЇ мета – оцінити потенційні ризики, які можуть бути пов’язані з клієнтом з точки зору відмивання грошей або фінансування тероризму, а потім призначити відповідні засоби правового захисту. Оцінка ризиків дозволяє зобов’язаним установам використовувати ресурси там, де ризик найбільший, і ефективно управляти відносинами з клієнтами відповідно до правових положень.
Процес оцінки ризиків базується на аналізі різних факторів, таких як походження клієнта, тип бізнесу, який він веде, і його/її транзакційна поведінка. Це динамічна процедура, яка вимагає регулярного перегляду та оновлення разом зі змінами в профілі клієнта та еволюцією загроз.
Критерії оцінки ризиків
Оцінка ризику клієнта в рамках БВГ враховує багато критеріїв. Найважливіші з них:
Географічний критерій – Відноситься до країни походження клієнта або країни, в якій ведеться бізнес. Клієнти з країн, визнаних зонами високого ризику (наприклад, країни, які фігурують в списках FATF як місця з вищим ризиком відмивання грошей), оцінюються як більш ризиковані. Географічний критерій також враховує економічні та фінансові відносини з країнами, на які поширюються міжнародні санкції або фінансові обмеження.
Критерій щодо характеру бізнесу – Різні види підприємницької діяльності пов’язані з різними рівнями ризику відмивання грошей. Наприклад, компанії, що працюють в готівковій індустрії, такі як пункти обміну валют, казино або ювелірні магазини більше піддаються ризику відмивання грошей. Подібним чином діяльність у галузях, особливо сприйнятливих до незаконних фінансових потоків (наприклад, cектор нерухомості або мистецтва), оцінюється як вищий ризик.
Критерій профілю – Ризик також може бути пов’язаний з профілем самого клієнта. Прикладом високого ризику є політично значущі особи (ПЗО), які можуть бути наражені на корупцію та злочинну діяльність через своє становище. Ця категорія також охоплює осіб, пов’язаних з фінансовими злочинами, або клієнтів, які регулярно реалізують незвичайні транзакції, такі як високі грошові виплати.
Критерій транзакцій – Регулярний моніторинг транзакцій клієнтів дозволяє виявити незвичайні або підозрілі моделі поведінки. Наприклад, часті та високі міжнародні перекази, операції, що перевищують певні порогові значення, або раптові зміни у способі використання рахунку можуть свідчити про потенційний ризик відмивання грошей. Аналіз транзакцій особливо важливий, оскільки є елементом моніторингу поточної діяльності клієнта.
Категорії ризика клієнта
На підставі оцінки ризику клієнти зазвичай відносяться до однієї з трьох основних категорій ризику: низького, середнього або високого. Категоризація дозволяє зобов’язаним установам адаптувати заходи з моніторингу та контролю залежно від профілю клієнта.
Низький ризик – Клієнтами низького ризику, є ті, чия діяльність і профіль не свідчать про високий ризик відмивання грошей або фінансування тероризму. В якості прикладу можуть бути індивідуальні клієнти, які здійснюють стандартні транзакції, які мають невелику вартість або керують стабільними компаніями з прозорою фінансовою структурою. У їхньому випадку використовуються основні процедури БВГ, такі як стандартна ідентифікація та перевірка.
Середній ризик – Ця категорія включає клієнтів, чий профіль або транзакції свідчать про наявність помірного ризику. Це можуть бути клієнти із країн середнього ризику або компаній, які здійснюють діяльність, яка іноді може бути наражена на незаконні операції. У випадку клієнтів із середнім ризиком зобов’язані установи можуть використовувати розширені процедури моніторингу та додаткові заходи перевірки, особливо у випадку операцій, що перевищують встановлені порогові значення.
Високий ризик – Клієнти, які через своє походження, бізнес або профіль викликають особливе занепокоєння. До цієї групи входять політично значущі особи (ПЗО), особи з країн високого ризику та клієнти, які беруть участь у незвичайних або підозрілих операціях. Клієнти з високим ризиком контролюються особливо ретельно, використовуючи додаткові процедури перевірки, більш часті перевірки та детальний нагляд за транзакціями.
Використання оцінки ризика
На основі категоризації ризиків зобов’язані установи можуть застосовувати відповідні заходи контролю. Це:
- Посилений моніторинг транзакцій – у випадку клієнтів із високим ризиком, транзакції можуть бути відстежені в режимі реального часу або детально аналізуватися на етапі обробки. Посилений моніторинг означає, що кожен переказ, грошовий внесок або міжнародна операція ретельно перевіряється та документується. На практиці це означає використання спеціальних аналітичних інструментів, які дозволяють виявляти незвичайні шаблони транзакцій і аномалії.
- Додаткова перевірка документів – Зобов’язані установи можуть вимагати від клієнтів надання додаткових документів, які підтверджують особу, походження коштів або характер їхнього бізнесу. Прикладом є необхідність пред’явлення реєстраційних документів компанії, фінансової звітності або податкових довідок. Додаткові документи мають особливе значення у випадку клієнтів із високим ризиком, де потрібне конкретне підтвердження законності їхніх операцій.
- Частіші перевірки профілю клієнта – Оцінка ризику не є одноразовою процедурою. Регулярні перевірки профілів клієнтів мають вирішальне значення, особливо у випадку клієнтів із високим ризиком. Зобов’язані установи можуть проводити піврічні або більш частіші перевірки даних клієнтів, залежно від рівня ризику, щоб переконатися, що профіль клієнта не змінився і продовжує відповідати результатам початкової оцінки. Перевірка може включати оновлення документації та аналіз минулих транзакцій.
- Навчання та курси для працівників – Співробітники зобов’язаних установ повинні регулярно проходити навчання з оцінки ризиків та виявлення підозрілих операцій. Навчання охоплює як загальні процедури БВГ , так і принципи щодо оцінки ризиків. Працівники, які пройшли навчання, більш ефективні у виявленні незвичайних типів поведінки та краще підготовлені до реагування на на сигнали тривоги.
- Адаптація методів до специфіки клієнта –. Оцінка ризиків повинна бути адаптована до специфіки кожного клієнта. Для клієнтів з високим ризиком організація може впроваджувати додаткові процедури, такі як аналіз профілів транзакцій або моніторинг бізнес-зв’язків. Це дає можливість більш точно визначати загрози і використовувати більш досконалі методи спостереження.
Оцінка ризику як постійний процес
Оцінка ризиків є динамічним процесом, що означає, що зобов’язані установи повинні регулярно оновлювати профілі клієнтів і адаптувати заходи моніторингу до обставин, які змінюються. Незалежно від того, чи зміни мають місце в профілі клієнта або в правовому середовищі, оцінка ризиків вимагає постійного контролю і перегляду для забезпечення її адекватності. Ключові елементи регулярної оцінки ризику:
- Оновлення даних клієнта –, врахування будь-яких змін у ідентифікаційних даних або профілях ризику.
- Відстеження регуляторних змін – адаптація до нових правових вимог, таких як зміна списків країн з високим ризиком.
- Реагуючи на зміни в галузі та ринках, наприклад якщо конкретна галузь вважається більш ризикованою через виявлені зловживання, установи повинні адаптувати свої процедури.
Таким чином, оцінка ризиків є основою для ефективної протидії відмиванню грошей, і її належне впровадження вимагає тісної співпраці всіх відділів організації та постійного оновлення та вдосконалення процедур.
