Право власності на рухоме і нерухоме майно – обмеження

ALICJA BIEŃ & ALICJA TARKOWSKA АДВОКАТСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ ТА ПАРТНЕРСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ

Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl

автор

Обмеження щодо придбання та володіння рухомим майном

Обмеження щодо набуття права власності на рухоме майно поширюються на особливі категорії рухомого майна, які, враховуючи свій характер або взагалі не можуть бути предметом обігу, або можуть бути предметом обігу лише у випадку дотримання певних умов.

  • Серед речей, якими не можна торгувати і які не можуть бути предметем власності, слід згадати в першу чергу клітини, тканини і органи людини з трупів або живих людей. Заборонена не тільки торгівля ними, а й підготовчі заходи у вигляді розповсюдження реклами, наприклад про бажання придбати тканини людини.
  • Більш суттєвими є обмеження на придбання рухомого майна, що вимагає отримання дозволу або ліцензії заздалегідь.
  • Наприклад, для виробництва та обігу вибухових речовин, зброї, боєприпасів, продуктів і технологій військового призначення потрібна ліцензія Міністра Внутрішніх Справ та Адміністрації. Отримання ліцензії вимагає дотримання багатьох вимог. Однією з них є перебування в польському громадянстві або іншому громадянстві країни Європейського Союзу, Швейцарії або країни, яка є членом зони EFTA. Також вимагається відсутність судимості.

Обмеження щодо придбання та володіння нерухомим майном

Польське законодавство також передбачає обмеження щодо набуття права власності на нерухоме майно.

Придбання нерухомості іноземцями

Питання пов’язані з набуттям іноземцями права власності на нерухоме майно регулюються окремим законом. Основний принцип – для придбання нерухомості іноземцем потрібен дозвіл. Такий дозвіл видається шляхом прийняття адміністративного рішення міністром, відповідального за внутрішні справи (однак проти купівлі нерухомості іноземцем також може виступити міністр національної оборони або Міністр, відповідальний за розвиток сільської місцевості). 

Слід зазначити, що іноземець в розумінні закону – це фізична особа без польського громадянства, юридична особа або організаційний підрозділ, розташований за кордоном, але також юридична особа та торгова компанія, розташована в Польщі, але контролюється прямо чи опосередковано іноземцями (наприклад, – польське товариство з обмеженою відповідальністю, в якому партнерами є лише іноземці.

Обмеження на придбання нерухомості поширюється не тільки на права власності, а й на право довгострокового користування.

Придбання нерухомості іноземцем всупереч положенням Закону, зокрема відсутність відповідного дозволу, є недійсним.

У декількох випадках не має обов’язку отримання дозволу на придбання нерухомості. Це, наприклад:

  • придбання самостійного житлового приміщення або гаража (тому іноземець може купити квартиру в Польщі без необхідності отримання дозволу);
  • Придбання нерухомості іноземцем, який проживає в Польщі не менше 5 років (або 2 роки у випадку шлюбу з громадянином/громадянкою Польщі) від надання дозволу на постійне проживання або довгострокового дозволу резидента ЄС;
  • Придбання іноземцем нерухомого майна шляхом спадкування за заповітом, якщо раніше нерухоме майно перебувало у власності спадкодавця не менше 5 років;
  • Придбання польською компанією, контрольованою іноземцями, незабудованих об’єктів нерухомості для реалізації статутних цілей (Наприклад, ведення господарської діяльності  у сфері виробництва), якщо їх площа по всій Польщі не перевищує 4000 м² (така компанія, отже, може купити кілька ділянок, але разом вони не можуть бути більшими за 4000 м²).


Обмеження щодо придбання сільськогосподарської нерухомості

Положення в цій сфері містяться в Законі про формування сільськогосподарської системи. Згідно з положеннями закону, в принципі, покупцем сільськогосподарської нерухомості може бути лише індивідуальний фермер, якщо інше не передбачено Законом. 

Сільськогосподарська нерухомість – це нерухомість, яка використовується або може використовуватися для виробничої діяльності в – сільському господарстві, за винятком нерухомості, розташованої в районах, які в планах просторового розвитку призначені для реалізації несільськогосподарських цілей.

Можливість і порядок придбання сільськогосподарської нерухомості суб’єктом, який не є фермером залежить від площі  нерухомості.

  • Сільськогосподарську нерухомість, де сільськогосподарські землі займають площу до 2999 м2 (тобто менше ніж 0, 3 га), можна придбати без будь-яких обмежень, оскільки на таку нерухомість не поширюються положення Закону про розвиток сільськогосподарської системи.
  • У випадку сільськогосподарської ділянки площею від 0, 3 га до 0, 9999 га її придбання обмежується переважним правом купівлі, яке має Національний Центр Підтримки Сільського Господарства. Це означає, що будь-який суб’єкт господарювання може придбати таку сільськогосподарську ділянку, але повинен враховувати те, що Національний Центр Підтримки Сільського Господарства може подати заяву про використання переважного права купівлі (в цьому випадку НЦПСГ придбає таку нерухомість).
  • Придбання земельної ділянки не менше 1 га вимагає згоди Генерального директора Національного Центру Підтримки Сільського Господарства. Якщо покупцем є суб’єкт, не пов’язаний із сільським господарством, наприклад торгова компанія, для отримання згоди продавцю необхідно буде довести, що не було можливості продати сільськогосподарську нерухомість індивідуальному фермеру, а також якщо покупець зобов’язується вести сільськогосподарську діяльність на придбаній сільськогосподарській нерухомості.