ALICJA BIEŃ & ALICJA TARKOWSKA АДВОКАТСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ ТА ПАРТНЕРСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ
Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl
автор
НАВІГАЦІЯ
ВСТУП
Юристи часто повторюють, що договори підготовлюються та укладаються на „погані часи”, що означає, що метою договору має бути, серед іншого, захист сторони у разі майбутніх конфліктів або взаємних претензій. На практиці на етапі укладення договору сторони, як правило, поступливі і радіють співпраці, але, як правило, проблеми з’являються трохи пізніше – на етапі реалізації договору і оплати за надану послугу або продукт.
Таким чином, на етапі підготовки договору слід подбати про включення положень, що забезпечують потенційні майбутні позови та сприяють стягненню боргу. Приклади важливих питань наведені нижче:
Визначення юрисдикції суду
Принцип цивільного процесу – суд, компетентний для розгляду справи, є судом, юрисдикція якого поширюється на місце проживання або зареєстрований офіс відповідача (боржника).
З точки зору потенційних майбутніх судових проваджень, варто включити в договір положення, що змінює це правило –, наприклад, інформацію про те, що компетентний суд є тим, розташований за зареєстрованим офісом позивача, який у разі співпраці з контрагентом, який розташований в іншій частині країни, дозволить позивачу звернутися до суду, розташованого поблизу штаб-квартири позивача.
Звичайно, це палиця з двома кінцями, адже якщо підприємець сам потрапить у халепу і на нього подадуть до суду, інша сторона зможе діяти так само. Тому важливо оцінити ризик, тобто проаналізувати, яка сторона потенційно може мати більші проблеми з виконанням договору і на цій основі запропонувати відповідне положення щодо юрисдикції суду для розгляду справи.
Визначення застосовного права та юрисдикції польських судів
Цей момент є надзвичайно важливим у випадку співпраці з контрагентами з-замеж Польщі. Часто в шаблонах договорів іноземних компаній можна зустріти положення, згідно з яким право, застосовним до договору є іноземне право, а компетентні суди для розгляду справ розташовані за межами Польщі.
У таких випадках варто вказати в договорі юрисдикцію польських судів та польську правову приналежність. Для підприємця, який займається бізнесом в Польщі, незрівнянно легше стягнути борг звернувшись до польського суду, ніж, наприклад, до німецького чи шведського.
Впровадження штрафних санкцій
Цей варіант можливий лише для забезпечення виконання певного негрошового зобов’язання (наприклад, фарбування будівлі або доставка конструктивних елементів). Не можна передбачити штрафні санкції у разі несплати грошей (для цього використовуються відсотки).
Запровадження штрафних санкцій є вигідним для підприємця, який замовляє послугу чи товар. У випадку, якщо контрагент не виконає своє зобов’язання або виконає його не вчасно, тоді можуть бути накладені штрафні санкції.
Штрафні санкції – це дійсно свого роду відшкодування. Однак, це має свої переваги, оскільки для їх накладення не потрібно доводити виникнення або суму шкоди (наприклад, –, якщо штрафна санкція передбачена у разі затримки в доставці товару, тоді, якщо затримка фактично матиме місце, автоматично можна застосувати штрафну санкцію за договором, незалежно від того, чи дійсно виникла шкода/збиток).
Договірні штрафні санкції повинні бути описані в договорі, тобто необхідно вказати, в яких випадках може бути накладено штраф і в якому розмірі, наприклад за запізнення, за порушення конфіденційності, за неподання необхідних документів.
Важливо:
– Якщо за затримку передбачені штрафні санкції (наприклад 100 злотих за 1 день запізнення), необхідно вказати в договорі ліміт штрафних санкцій у цьому відношенні (наприклад, не більше 20% винагороди).
– Якщо підприємець пропонує договірні штрафні санкції на свою користь, у договорі завжди має бути зазначено, що якщо збиток перевищує розмір договірного штрафу, можна буде вимагати відшкодування збитку в повному розмірі (інакше не можна буде вимагати відшкодування суми, що перевищує розмір договірних штрафних санкцій).
– Варто також прямо вказати на можливість вирахування договірних штрафних санкцій із належної винагороди (звичайно, якщо договірні штрафні санкції зарезервовані на нашу користь).
Матеріальні забезпечення
„Традиційними” формами договірного забезпечення майбутніх вимог є так звані – Матеріальні забезпечення – рухомого майна (застава) або нерухомості (іпотека).
Сьогодні значення застави (включаючи її варіант – реєстровий застав) явно зменшилося і це не часто використовуване рішення.
Однак іпотека все ще є досить поширеним рішенням, особливо у випадку більших транзакцій. Іпотека – обмежене майнове право, за яким уповноважена особа може задовольнити свою вимогу щодо заставного майна перед особистими кредиторами боржника (тобто з пріоритетом). Для її встановлення необхідно укласти нотаріальний акт. Інформація про іпотеку розкривається в реєстрі прав на нерухоме майно.
Іпотека зазвичай використовується у випадку банківських кредитів або інвестиційних договорів, де в інтересах кредитора є широке та надійне забезпечення сплати дебіторської заборгованості.
Гарантійний депозит
Використання гарантійного депозиту є популярним рішенням, особливо у випадку договорів на виконання будівельних робіт або договорів на поставку конструкційних елементів або професійного, дорогого обладнання.
Резервування гарантійного депозиту полягає в праві сторони-замовника (наприклад, інвестора) утримати частину винагороди (зазвичай приблизно до 5-10%), належної виконавцю, для реалізації прав за гарантією в майбутньому. Як правило, певний % від винагороди стягується з кожного платежу.
Потім сума гарантійного депозиту утримується замовником і повертається виконавцю в час, зазначений у договорі. Часто повернення гарантійного депозиту ділиться на 2 етапи:
- Перша частина депозиту повертається, наприклад, після завершення інвестиції (наприклад, після прийняття будівлі);
- Друга частина повертається після закінчення наданого гарантійного терміну, наприклад на виконані роботи.
Утримання гарантійного депозиту служить для забезпечення сторони-замовника, яка може покрити витрати, пов’язані з гарантією, на яку вона має право.
Відсотки за прострочення платежу
Застереження відсотків за прострочення платежу не вимагається – навіть якщо таке положення не включено до договору, відсотки в розмірі встановлених законом відсотків за затримку все одно будуть сплачуватися.
Однак сторони можуть змінити розмір відсотків, але відсотки за затримку не можуть бути більш ніж удвічі більшими за встановлені законом відсотки за затримку (так звані максимальні відсотки)
Завдаток
Завдаток – це договірне положення, за яким одна сторона надає іншій стороні грошову суму при укладенні договору. У разі невиконання договору однією зі сторін інша сторона може розірвати договір без встановлення додаткового строку і зберігти отриманий завдаток, а у випадку, якщо вона сама його внесла, то може вимагати суму вдвічі більшу.
Застереження про завдаток має на меті спонукання сторін до виконання договору, а також компенсувати стороні, яка має право розірвати договір, будь-яку шкоду, яка була заподіяна їй в цьому відношенні.
Примітка – завдаток слід відрізняти від авансового платежу. Авансовий платіж – це поняття, нерегульоване у Цивільному кодексі і зазвичай передбачає часткову виплату винагороди до моменту виконання договору. Авансовий платіж зазвичай повертається в разі невиконання договору, а в разі його виконання зараховується до ціни.
Застереження про валоризацію
Впровадження застереження про валоризацію зазвичай має велике значення для сторони, яка отримує винагороду за свої послуги або товари, що циклічно постачаються і договір укладається на більш тривалий строк.
Цей тип забезпечення дозволяє пристосувати винагороду або ціни відповідно до поточної ситуації на ринку та рівня цін без необхідності внесення змін до договору.
Застереження про валоризацію полягає у зазначенні на яких умовах і в які строки будуть змінюватися ціни або винагорода, зазначені в договорі, а також у зазначенні показника, який буде використовуватися для внесення змін.
Найпопулярнішим показником є рівень інфляції, який періодично публікує Центральне Статистичне Управління. Наприклад, сторони можуть домовитися, що винагорода за договором автоматично змінюватиметься на рівень інфляції за попередній рік, а зміна здійснюватиметься раз на рік.
Страхування цивільної відповідальності
У договорах, укладених з підприємцями, варто перевірити, чи є у контрагента поліс страхування цивільної відповідальності і, можливо, зобов’язати його мати такий поліс на час строку дії договору. Це важливо, оскільки у випадку наявності страхування цивільної відповідальності, можна повідомити про шкоду і вимагати її відшкодування безпосередньо від страховика (що збільшує шанс на отримання боргів, тому що страховик, як правило, платоспроможний).
Стандартним рішенням також є додавання копії поточного полісу до договору разом із зобов’язанням оновити його у разі укладення нового полісу або зміни поточного – таким чином, щоб контрагент мав безпосередній доступ до страхових даних іншої сторони (наприклад, номер полісу, назва страховика).
