ALICJA BIEŃ & ALICJA TARKOWSKA АДВОКАТСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ ТА ПАРТНЕРСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ
Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl
автор
НАВІГАЦІЯ
Види судів у Польщі
Загальні суди – розглядають справи громадян, розгляд яких не є комтененцією інших судів. Вони поділяються на:
- окружні суди є судами найнижчого рівня, які розглядають у першій інстанції більшість справ, розгляд яких не є комтененцією окружних судів). Вони поділяються на такі відділи, як цивільний, кримінальний, сімейний, неповнолітніх, праці та соціального захисту, економічний. Їхні вироки можуть бути оскаржені в районному суді.
- Районні суди – розглядають апеляційні скарги на рішення окружних судів як суди другої інстанції та деякі справи першої інстанції. Охоплюють сферу діяльності кількох районних судів.
- Апеляційні суди – це суди, які розглядають справи у другій інстанції, які розглядають апеляційні скарги на рішення районних судів. Вони охоплюють сферу діяльності кількох районних судів.
- Верховний суд – здійснює нагляд за діяльністю загальних і військових судів. Розглядає оскарження вироків і приймає постанови, що вирішують правові проблеми.
Також займається питаннями пов’язаними з дійсністю виборів і референдумів, а також надає висновки щодо законопроектів.
- Адміністративні суди – контролюють діяльність публічної адміністрації, розглядаючи скарги на адміністративні рішення та інші дії адміністративних органів. Вони поділяються на воєводські адміністративні суди (1-ша інстанція) і Вищий адміністративний суд (2-га інстанція).
- Військові суди – розглядають справи про злочини, скоєні солдатами, які перебувають на строковій службі. Розрізняють районні та гарнізонні суди.
Суди є незалежними державними органами, які займаються вирішенням юридичних спорів і покаранням за порушення закону, тобто здійснюють правосуддя. У Польщі суди незалежні від інших органів влади, а судді підкоряються лише Конституції та законам.
Юрисдикція судів
Цивільні справи, розглядом яких не займаються районні суди, передаються на розшляд до районних судів першої інстанції. Перед поданням позову, необхідно перевірити, чи компетентним судом є районний чи окружний суд.
Місцева юрисдикція суду, де розглядатиметься справа, зазвичай залежить від місця проживання відповідача, а у випадку юридичної особи – від зареєстрованого офісу компанії або останнього відомого місця проживання відповідача. Існує ряд винятків від цього правила, ви завжди повинні перевірити компетентність суду перед поданням позову.
Суд, який отримує позов, перевіряє, чи має він повноваження розглядати справу. Якщо ні, суд передає позов на розгляд до відповідного суду, що може, в свою чергу, продовжити провадження.
Юрисдикція суду щодо вирішення справи, що випливає з положень договору між сторонами, може бути визначена в одному з договірних положень або в окремому документі.
Види провадження в суді
Суд може вести цивільні справи в двох основних режимах, тобто в рамках судового і позасудового провадження.
- Спірні справи розглядаються в судовому процесі, тобто простими словами, коли обидві сторони у провадженні мають різні інтереси – позивач і відповідач.
- У позасудовому провадженні розглядаються особливі види справ, які через свої відмінності не повинні характеризуватися розбіжними точками зору учасників. Більшість несудових справ не стосуються підприємців, або принаймні не пов’язані з їх підприємницькою діяльністю –, це проблеми у сфері сімейного, спадкового або особистого права.
Принцип полягає в розгляді справ в процесі. Лише ті справи, які законодавець безпосередньо адресував йому в законах, розглядаються в рамках несудового провадження.
В процесі можна виділити:
- звичайне провадження – стосується цивільних справ загалом.
- Окремі провадження (тобто ті, що стосуються певного типу справи) – з точки зору підприємця, найважливішими з них є.
- Наказне провадження
Це вид провадження, яка ініціюється на вимогу позивача, якщо позов супроводжується відповідним обґрунтуванням і доказами у вигляді конкретних документів, наприклад рахунку, прийнятого боржником. У цьому провадженні суд видає платіжне доручення, проти якого боржник (відповідач) може висунути заперечення.
Це найдешевша та найвигідніша процедура для кредитора, оскільки, з одного боку, оплата за позов становить лише ¼ стандартної суми, а з іншого боку, – платіжне доручення у наказному провадженні це заставний титул, тобто якщо кредитор має таке платіжне доручення, він або вона може звернутися до судового виконавця і, наприклад, вимагати забезпечення сплати боргу шляхом арешту банківського рахунку боржника.
- Викличне провадження
Подібно до наказного провадження, але не вимагає надання доказів. В рамках цього провадження суд видає платіжне доручення, проти якого боржник (відповідач) має право висунути заперечення. Цей наказ не є судовою забороною.
Це процедура, яка дозволяє швидко отримати виконавчий лист, тобто документ, що дозволяє судовому виконавцю розпочати судове виконання.
- Спрощене провадження
Cтосується справ з низькою вартістю предмета спору (до 20, 000 злотих). Є менш складним в порівнянні зі звичайними провадженнями.
- Електронне судове провадження
Позовне провадження, під час якого подаються документи та відбувається спілкування онлайн. Електронне судове провадження веде лише один Суд у Польщі, тобто Окружний суд Люблін-Заход у Любліні, 6-тий Цивільний відділ.
- Провадження з господарських питань
Положення про це провадження застосовуються до економічних питань, що підлягають розгляду в судовомупорядку. Економічні питання – це, в принципі, питання, що стосуються цивільних відносин між підприємцями в сфері їх господарської діяльності.
Провадження у економічних справах спрямовані на швидке вирішення справи. Для реалізації цієї мети служить зобов’язання позивача надати всю інформацію та докази вже в позові, а з боку відповідача – відповісти на позов. Претензії та докази, на які посилаються з порушенням цього принципу, підлягають пропуску, якщо сторона не доведе, що їх призначення було неможливим або що потреба в їх призначенні виникла пізніше. Ідея полягає в тому, щоб обидві сторони негайно представили всі свої претензії, вимоги та докази на їх підтримку.
Правила провадження в суді
Виступаючи в суді у цивільній справі, будь то на стороні позивача або відповідача, сторона не зобов’язана призначати представників (адвоката або юрисконсульта), (крім, наприклад, подання касаційної скарги).
Всі учасники цивільного провадження пов’язані певними правилами, яких необхідно суворо дотримуватися.
- Принцип змагальності
Провадження в суді вимагає ініціативи особи, яка вимагає прийняття даного рішення, тобто вимагає від позивача подати позов разом з доказами у справі. Відповідач, у свою чергу, має можливість відповісти на позов у встановлений – головою строк не менше 14 днів.
- Принцип формалізму процесу
Сторони повинні виконувати дії у формі, часі та місці, визначених законом. Кожен процесуальний документ повинен відповідати ряду вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом.
- Принцип усної і письмової форми
Деякі дії, наприклад подання апеляції, можуть бути виконані лише в письмовій формі. На слуханні, де учасники подають заяви, вони відповідають на питання суду, переважає принцип усної форми. Складається також звіт з перебігу провадження.
- Принцип рівних прав сторін – кожна сторона провадження має право посилатися на твердження опонента.
Стандартний перебіг провадження
- Перший етап цивільного провадження – це подання позивачем позову. Відповідач зобов’язаний відповісти на позов, в іншому випадку суд може винести заочне рішення в рамках закритого засідання. Тоді суд визнає вимоги позивача, що містяться в позові чи інших клопотаннях, достовірними, якщо вони не викликають обґрунтованих сумнівів або не цитуються з метою обходу закону.
- Потім, після закінчення строку відповіді відповідача на позов, суд направляє справу на розгляд в рамках судового засідання. Як правило, судові засідання є відкритими, якщо інше не передбачено положенням або Суд не прийме рішення розглядати справу в закритому режимі.
- Суд повідомляє зацікавлені сторони та осіб надсилаючи повістку, вручену не менше ніж за тиждень до дати слухання. Суд може вирішити провести більше одного слухання, особливо коли неможливо представити всі докази на одному слуханні.
- Під час слухання до залу суду, як правило, можуть потрапити всі неозброєні і повнолітні особи, але у випадку, якщо публічний розгляд справи загрожує громадському порядку, моралі або можуть бути оприлюднені обставини, на які поширюється захист секретної інформації, суд призначає слухання в закритому режимі. Суд також може призначити таке засідання за обґрунтованим клопотанням сторони.
- Як правило, кожна зі сторін має право вимагати проведення цивільного судового розгляду за її відсутності. Однак суд може зобов’язати сторони або одну з них з’явитися особисто для подальшого з’ясування стану справи.
- Перебіг засідання записується, а також може бути записаний за допомогою пристрою, що записує звук, зображення. Сторони можуть ознайомитися з протоколом.
- Засідання починається з зачитування інформації сторін провадження судовим доповідачем. Суд інформує сторони про можливість врегулювання спору мирним шляхом, зокрема шляхом медіації. Сторони можуть укласти мирову угоду як у судовому порядку, так і в результаті направлення справи на медіацію судом.
- Проведення слухання може бути відкладено, якщо суд виявить, що повістка була надіслана неправильно, або якщо відсутність сторони спричинена виникненням надзвичайної події чи іншої перешкоди, відомою суду, яку неможливо подолати.
- Перший етап провадження – подання позивачем вимог і клопотань до суду, а другий – відповідачем. При цьому надаються докази на підтримку претензій сторін.
- Потім суд ставить запитання Сторонам з метою з’ясування відповідних обставин справи.
- Наступним етапом є заслуховування свідків (якщо про них повідомили сторони) та допуск доказів з висновку експерта (також якщо таке клопотання з’явилося з боку позивача або відповідача, і додатково якщо з’ясування справи вимагає особливої інформації).
- Останнім етапом є заслуховування сторін у провадженні – у випадку, якщо після вичерпання доказів або у випадку їх відсутності залишаються нез’ясованими обставини, що мають відношення до вирішення справи.
- Заключний етап – надання слова сторонам і закриття слухання.
- Після проведення судового засідання суд виносить вирок. Оголошення вироку може бути відкладено максимум на 2 тижні, а в особливо складних випадках – на місяць після дати закриття cудового засідання.
- Провадження також може закінчитися припиненням, якщо позивач відкликав позов, який набув юридичної сили, сторони уклали мирову угоду або була укладена мирова угода до моменту призначення медіатора, або з інших причин винесення судового рішення стало непотрібним або неприйнятним, наприклад, у разі відкликання апеляції.
Засоби правового захисту в цивільному процесі
Апеляція
Сторони можуть оскаржити рішення суду першої інстанції. Для того, щоб подати апеляцію, ви повинні в першу чергу подати заяву про вручення судового рішення з поданими причинами протягом 1 тижня з дня оголошення вироку. У заяві має бути зазначено, чи має письмове обґрунтування стосуватися всього судового рішення чи тільки його частини, зокрема окремих рішень, на які воно поширюється.
Потім Суд підготовлює обґрунтування рішення протягом 2 тижнів з дати отримання заяви про вручення рішення з обґрунтуванням. Рішення з письмовим обґрунтуванням вручається лише тій стороні, яка подала клопотання про вручення рішення з обґрунтуванням. Апеляція подається до суду, який виніс оскаржуване рішення, протягом 2 тижнів з моменту доставки заявнику вироку з обгрунтуванням.
Апеляція розглядається судом другої інстанції, тобто:
- Якщо в I інстанції компетенції мав Районний суд, апеляційну скаргу розглядає Окружний суд.
- Якщо в I інстанції компетенції мав Окружний Суд, апеляційну скаргу розглядає Апеляційний Суд.
Суд другої інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги може вжити наступних заходів:
- Відхилити апеляцію, якщо вона необґрунтована;
- Прийняти апеляційну скаргу та змінити оскаржуване рішення, ухваливши рішення по суті (виносячи рішення щодо вимоги, що є предметом позову);
- Якщо провадження було визнано недійсним – повернути справу на розгляд до суду першої інстанції;
- Відхилити позов або припинити провадження.
Суд другої інстанції обґрунтовує вирок і постанову про завершення провадження у справі. Однак у випадках, коли апеляційну скаргу відхилено, до оскаржуваного рішення внесено зміни або щодо яких немає можливості подати касаційну скаргу – письмове обґрунтування готується лише в тому випадку, якщо сторона подала заяву про вручення судового рішення з обґрунтуванням.
Скарга
Під час розгляду цивільних справ суд також виносить ухвали тобто ухвал , які не вирішують справи по суті. Незначні питання, що виникають під час розгляду цивільних справ, вирішуються за допомогою прийняття ухвал, наприклад, звільнення від понесення судових витрат, повернення позову, зупинення провадження та поновлення зупиненого провадження.
На рішення суду першої інстанції, що завершують провадження у справі (наприклад, рішення про припинення провадження), а також на ті рішення, які прямо зазначені в положеннях Цивільного процесуального кодексу, можна подати апеляційну скаргу до суду другої інстанції.
Залежно від типу ухвали апеляційну скаргу можна подати до суду другої інстанції, а також до іншого складу суду першої інстанції.
Строк подання скарги – 1 тиждень з дня вручення рішення з обґрунтуванням.
Надзвичайні засоби правового захисту
В цивільному процесі передбачені також надзвичайні засоби правового захисту. Це:
Касаційна скаргає
Право на подання такої скарги надається у випадку остаточного рішення чи постанову суду другої інстанції про відмову в задоволенні позову або про припинення провадження у справі. Касаційна скарга розглядається тільки Верховним Судом.
Касаційна скарга виключається в деяких випадках, наприклад у справах про майнові праваі, в яких вартість предмета оскарження нижча за 50, 000 злотих, а у справах, які стосуються трудового права та соціального страхування – нижча за 10, 000 злотих.
Касаційна скарга може ґрунтуватися лише на звинуваченнях щодо порушення матеріального права або порушення положень провадження, які можуть мати значний вплив на вирішення справи.
Касаційна скарга подається до суду, який виніс оскаржуване рішення, протягом 2 місяців з дня надання рішення з обгрунтуванням заявнику.
Скарга про поновлення провадження;
Можна вимагати поновлення провадження в наступних ситуаціях:
- коли неуповноважена особа брала участь у складі суду або якщо суддя, виключений із Закону, виніс рішення у справі, і сторона не могла вимагати виключення судді до моменту набуття чинності рішенням.
- коли сторона не мала судової чи процесуальної дієздатності або інтереси якої не були належним чином представлені, або якщо внаслідок порушення правових положень вона була позбавлена дієздатності;
- коли Конституційний Суд прийняв рішення про несумісність нормативного акта з положеннями Конституції, ратифікованим міжнародним договором або із законом, на підставі якого було винесено рішення.
- коли вирок ґрунтувався на підробленому чи переробленому документі чи на кримінальній судимості, яка була пізніше скасована.
- коли вирок було отримано за допомогою скоєння злочину.
Позов про поновлення, в принципі, подається протягом 3 місяців, який рахується з дати, коли сторона дізналася про підстави для поновлення, і якщо підставою є позбавлення можливості діяти або відсутність належного представництва інтересів – з дати, коли сторона дізналася про рішення, її орган або законний представник.
Крім того, надзвичайні засоби правового захисту, передбачені цивільним провадженням: це
- Скарга про визнання незаконним судового рішення, що набрало законної сили
- Клопотання щодо скасування арбітражного рішення;
- Надзвичайна скарга;
- Клопотання про визнання недійсним рішення суду.
Судові витрати
У польській правовій системі судове провадження у цивільних справах передбачає низку витрат. Першою з них, яку поносить сторона-позивач, є судовий збір. Його розмір варіюється в залежності від типу справи.
У деяких випадках це фіксована плата, розмір якої коливається від 30 злотих (наприклад. 100 злотих збору за заявою про підтвердження набуття спадщини), в інших це відносний збір у розмірі 5% від вартості предмета спору або предмета оскарження (від 30 злотих до 200000 злотих). У випадках, коли законами не передбачено розмір збору, він встановлюється судом у розмірі не нижче 30 злотих.
Як правило, витрати в цивільному провадженні несе сторона, що програла. Витрати на судовий розгляд, що проводиться стороною особисто або через представника, відшкодовуються опоненту на його вимогу; представництво адвоката або юрисконсульта та його винагорода, до розміру ставок оплат, передбачених законами; розмір витрат сторони на явку та втрачений заробіток, а також інші витрати, понесені в ході розгляду справи, такі як витрати на експертизу або медіації в результаті направлення судом.
