Законом було впроваджене поняття замовлення, під ним розуміється платний договір, укладений між замовником і виконавцем, предметом якого є придбання замовником у обраного виконавця будівельних робіт, поставок або послуг.

У випадку, якщо сторона-замовник є публічною організацією, тобто:

установи сектору державних фінансів,
інші державні організаційні підрозділи,
юридичні особи, створені з конкретною метою задоволення потреб загального характеру, які не носять промислового чи комерційного характеру, якщо установи сектору державних фінансів або державні організаційні підрозділи фінансують їх більш ніж на 50 відсотків, володіють більш ніж половиною акцій або часток в цих суб’єктах та іншим чином здійснюють нагляд за ними.

У такому випадку ми маємо справу з державними закупівлями. Загалом це стосується сторони-замовника, в ролі якої виступає державна адміністрація або органи місцевого самоврядування, які купують товари чи послуги.

Таким чином, термін „державні закупівлі” означає платний договір, укладений між публічним замовником і виконавцем, тобто суб’єктом, який пропонує замовнику будівельні роботи, послуги або доставку.

Система державних закупівель описує детальні процедури, за якими замовники можуть здійснювати закупівлі. Це формалізована система, договори укладаються за строго визначеними правилами.

Де можна знайти врегульовані правила надання державних закупівель?

Державні закупівлі регулюються Законом про публічні закупівлі (далі – Закон про публічні закупівлі) від 11 вересня 2019 року.

Закон визначає:

суб’єкти, зобов’язані застосовувати положення Закону;
обсяг виключень для застосування положень Закону;
правила закупівель;
етапи підготовки та проведення закупівельної процедури;
способи здійснення закупівель та конкретні інструменти та процедури закупівель;
вимоги до договорів про державні закупівлі та рамкових угод;
органи, компетентні у питаннях закупівель;
засоби правового захисту;
позасудове вирішення спорів, пов’язаних з виконанням договорів про державні закупівлі;
контроль за присудженням контрактів і штрафи.

Джерела знань про державні закупівлі

Інформацію про державні закупівлі можна знайти на сайті Управлінні Державних Закупівель (https://www.gov.pl/web/uzp). Там є матеріали, які детально описують окремі питання, пов’язані з державними закупівлями.

Хто підпадає про дію закону про державні закупівлі

Положення закону про державні закупівлі поширюється на замовника, який є публічною організацією, тобто –, серед іншого, установами сектору державних фінансів, іншими державними організаційними підрозділами, юридичними особами, створеними з конкретною метою задоволення загальних потреб, що не носять промисловий чи комерційний характер, якщо державні установи сектору державних фінансів або державні організаційні підрозділи фінансують їх більш ніж на 50%, володіють більше половини акцій або часток в цих організаціях та іншим чином здійснюють над ними нагляд.

До них належать: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державна адміністрація, університети, суди та заклади охорони здоров’я.

PZP також використовується так званими галузевими замовниками, тобто суб’єктами, що здійснюють особливий вид діяльності з точки зору економіки держави та задоволення потреб населення. Це суб’єкти, які виробляють електроенергію, газ, теплову енергію, займаються їх продажом, які займаються громадським транспортом, водним господарством, видобутком палива та поштовими послугами.

Наприклад, галузева діяльність у сфері:

1) водного господарства це:

a) Надання доступу або експлуатація стаціонарних мереж, призначених для надання громадських послуг у зв’язку з виробництвом, транспортуванням або дистрибуцією питної води.

б) постачання питної води до мереж, зазначених у пункті a,

в) пов’язані з діяльністю, про яку йдеться в пунктах a і б, діяльність у сфері:

– гідротехнічних проектів, зрошення або дренажу, за умови, що кількість води, яка використовується для постачання питної води, становить понад 20% від загальної кількості води, доступної завдяки реалізації цих проектів або систем зрошення або дренажу.

– відведення або очищення стічних вод;

2) електроенергії, серед іншого:

a) Надання доступу або експлуатація стаціонарних мереж, призначених для надання державних послуг у зв’язку з виробництвом, передачею або розподілом електроенергії.

б) постачання електроенергії до мереж, про які йдеться у пункті (a)

3) газової та теплової енергії:

a) Надання доступу або експлуатація стаціонарних мереж, призначених для надання громадських послуг у зв’язку з виробництвом, транспортуванням або розподілом газу або теплової енергії,

б) постачання газу або теплової енергії до мереж, зазначених у пункті a

4) транспортні послуги – це діяльність з надання або експлуатації мереж, призначених для надання громадських послуг у сфері залізничних, трамвайних, тролейбусних, автобусних перевізень, перевізень по канатним дорогам з використанням автоматичних систем.

5) портів, гаваней та аеропортів – це діяльність, пов’язана з експлуатацією географічного району, з метою надання доступу авіаперевізникам, морським перевізникам та внутрішнім перевізникам, відповідно, до аеропортів, морських портів та внутрішніх портів, або інших терміналів.

6) поштові послуги – це діяльність, яка полягає на наданні наступних послуг:

a) отримання, сортування, переміщення або доставку поштових відправлень,

б) управління послугами, зазначеними в пункті (a)

7) видобуток палива – це діяльність з видобутку нафти або газу та їх природних похідних і пошуку або видобутку бурого вугілля, кам’яного вугілля або іншого твердого палива.

Це діяльність, яка підпадає під дію Закону про державні закупівлі, звичайно, за умови, що ця діяльність здійснюється державними замовниками або організаціями, на які державні замовники мають вирішальний вплив.

Перераховані вище суб’єкти повинні дотримуватися положень PZP до процесу закупівлі за умови дотримання інших умов.

Другою стороною договору є виконавець,мова йде про фізичну особу, юридичну особу або організаційну одиницю без статусу юридичної особи, яка пропонує на ринку виконання будівельних робіт або будівельного об’єкту, поставку продукції або надання послуг або подає заявку на надання замовлення, подала пропозицію або уклала договір про державні закупівлі.

Коли замовлення носить публічний характер

Закон про державні закупівлі поширюється на такі групи замовлень:

класичні замовлення, тобто догоовори, укладені публічним замовником, які відрізняються від галузевого контракту та контракту у сферах оборони та безпеки; якщо вартість укладеного контракту становить не менше 130, 000 злотих без урахування ПДВ (нетто)
Галузеві замовлення -мається на увазі замовлення, яке надається галузевим замовником для здійснення одного з видів галузевої діяльності, наприклад транспортних послуг, енергетики, якщо замовлення перевищують порогові значення, зазначені в Законі,
Замовлення у сферах оборони та безпеки – це договір, укладений державним замовником або галузевим замовником, предметом якого є:

а) постачання військового обладнання, включаючи будь-які його частини, компоненти, складові або програмне забезпечення,

б) постачання критично важливого обладнання, включаючи будь-які його частини, компоненти, складові або програмне забезпечення,

в) будівельні роботи, поставки та послуги, пов’язані з охороною об’єктів, що перебувають у розпорядженні суб’єктів, що реалізують замовлення у сферах оборони та безпеки або пов’язані з обладнанням, про яке йдеться у пунктах а та б, та всі його частини, компоненти та cкладові частини, пов’язані з життєвим циклом цього продукту або послуги,

г) будівельні роботи та послуги, призначені виключно для військових цілей, критично важливі будівельні роботи та критичні роботи.

Як правило, у класичному випадку публічної закупівлі положення Закону про державні закупівлі поширюється на замовлення, вартість яких дорівнює або перевищує 130,000 злотих (без ПДВ).

Винятки зі сфери дії закону про державні закупівлі

Закон визначає низку замовлень, у випадку яких він не застосовується – є низка виключень. Ці виключення пов’язані з:

суб’єктом, який присуджує замовлення – так звані суб’єктні виключення.
предмет замовлення –, так звані предметні виключення.

Суб’єктні виключення

Положення Закону не поширююються на замовлення або конкурси, які надаються/проводяться:

1) Національним банком Польщі, пов’язані з:

a) виконанням завдань, пов’язаних із здійсненням грошово-кредитної політики, і, зокрема, замовлень на фінансові послуги, пов’язані з випуском, продажем, купівлею та передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів,

б) торгівлею цінними паперами, випущеними Державною Скарбницею,

в) обслуговуванням внутрішнього боргу та зовнішнього боргу,

г) випуском та управлінням грошовими знаками,

ґ) зборем та управління валютними резервами,.

д) накопичення золота та дорогоцінних металів,

е) ведення банківських рахунків та проведення банківських грошових розрахунків;

2) Банк крайового господарства (Bank Gospodarstwa Krajowego):

a) стосовно виконання завдань, пов’язаних з обслуговуванням фондів, створених, довірених або переданих Банку крайового господарства та виконання державних програм, у частині, що стосується:

– ведення банківських рахунків, проведення банківських грошових розрахунків та діяльність на міжбанківському ринку,

– отримання фінансових ресурсів для забезпечення фінансової ліквідності, фінансування діяльності підтримуваних фондів і програм та рефінансування кредитування,

б) пов’язаних з міжбанківськими ринковими операціями щодо управління боргом Державної Скарбниці та ліквідністю державного бюджету,

в) пов’язані з виконанням банківської діяльності Банком крайового господарства, у частині, що стосується:

– відкриття та ведення банківських рахунків, проведення банківських грошових розрахунків та діяльністю на міжбанківському ринку,

– отримання фінансових ресурсів для забезпечення фінансової ліквідності та рефінансування кредитування,

г) з вартістю нижче порогових значень ЄС;

3) публічних замовників, з метою здійснення діяльності у сфері:

a) надання доступу до телекомунікаційної мережі загального користування, або

б) обслуговування телекомунікаційної мережі загального користування, або

в) надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг за допомогою загальнодоступної телекомунікаційної мережі;

4) галузеві замовники, що здійснюють галузеву діяльність у сфері окремих видів поштових послуг.

Предметні виключення.

Положення Закону не поширюються, наприклад, на замовлення чи конкурси, предметом яких є:

1) є арбітражні послуги або послуги з примирення

2) юридичні послуги, наприклад нотаріальні

3) деякі послуги з досліджень або з розвитку

4) – придбання трансляцій і матеріалів для трансляцій, або їх розробка, виробництво чи спільне виробництво, якщо вони призначені для надання аудіовізуальних медіа-послуг або радіо-медіа-послуг – які надаються постачальниками аудіовізуальних або радіо-медіа-послуг;

5) придбання ефірного часу або трансляції у постачальників аудіовізуальних або радіо-медіа-послуг

6) набуття права власності або інших прав на існуючі будівлі або нерухомість;

7) деякі фінансові послуги

8) деякі послуги у сфері цивільного захисту, охорони населення та запобігання небезпекам, які надаються некомерційними організаціями чи товариствами

9) постачання дозволів на викиди в повітря парникових газів та інших речовин, сертифікованих одиниць скорочення викидів і одиниць скорочення викидів в розумінні положень про торгівлю дозволами на викиди в повітря парникових газів та інших речовин.

Крім того, положення Закону не поширюються на договори у сфері трудового права.

Положення Закону також не застосовуються з метою забезпечення захисту секретної інформації та захисту важливих інтересів пов’язаних з безпекою держави.

Принципи призначення державних замовлень

Як вже було сказано, присудження державних замовлень дуже формалізовано. Тому закони визначають правила їх надання. Найважливіші правила надання державних замовлень:

Процедура проведення закупівель є публічною, а це означає, що документи, які стосуються процедури є загальнодоступними, а замовник може обмежити доступ до інформації, що стосується процедури закупівлі, лише у випадках, передбачених Законом.
Принцип процедури в письмовій формі означає, що процедура закупівлі, за винятками, передбаченими Законом, проводиться в письмовій формі. Вербальна комунікація з замовником відсутня.
принцип використання польської мови – процедура проведення закупівель на польській мові.
принцип добросовісної конкуренції – необхідність проведення провадження у спосіб, який відповідає закону, належній практиці та інтересам іншого підприємця чи клієнта, забезпечуючи доступ для груп виконавців та обмежуючи використання монопольного становища іншими суб’єктами.
принцип рівного ставлення до виконавців –заборона замовнику віддавати перевагу або дискримінувати суб’єкти, які приєднуються до процедури закупівлі; до них слід ставитися на рівних умовах під час провадження, а вимоги до них мають бути чіткими та відомими під час підготовки пропозицій.
принцип неупередженості та об’єктивності – вимагає від замовника забезпечення того, щоб робота, пов’язана з підготовкою та проведенням процедури закупівлі, виконувалася особами, які забезпечують неупередженість та об’єктивність.
принцип ефективності – замовник забезпечує, в рамках реалізації цього принципу, вибір пропозиції, що гарантує отримання найкращих ефектів замовлення, включаючи соціальні, екологічні та економічні ефекти у випадку, якщо будь-який з цих ефектів можна отримати після виконання замовлення по відношенню до понесених витрат.
принцип прозорості – вимагає, щоб процедура державних закупівель містила чіткі правила та щоб існували засоби для перевірки правильного їх використання та щоб критерії, на підставі яких замовник вживає заходів, були встановлені заздалегідь.
принцип пропорційності – замовник проводить процедуру з метою гарантування найкращої якості поставок, послуг і будівельних робіт, обґрунтованих характером замовлення, в рамках засобів, які замовник може виділити на його виконання.

Ці принципи відповідають повноваженням виконавця. У разі порушення прав виконавця, що випливає з вищезазначених принципів, він або вона може вжити засобів правового захисту, визначеними законом, наприклад: він або вона може оскаржити результат процедури закупівлі, а під час провадження він або вона може, наприклад, вимагати, щоб опис предмета замовлення не містив необґрунтованих преференцій щодо товарів, пропонованих його конкурентом (принцип добросовісної конкуренції, принцип рівності).

Пороги для застосування Закону

Є два пороги, за якими оцінюється дане замовлення:

Поріг застосування Закону про державні закупівлі:

Положення Закону про державні закупівлі застосовуються до замовлень і конкурсів, вартість яких дорівнює або перевищує 130, 000 злотих (без ПДВ). Цей поріг означає, що у випадку замовлень, які його не виконують, Закон не застосовується.

Порогові значення ЄС:

Це порогові значення, які не впливають на застосування Закону про державні закупівлі, а визначають вибір порядку проведення закупівлі. Таким чином, з метою правильного визначення процедур, за якими має бути проведена закупівля, важливо перевірити, чи дорівнює вона пороговим значенням ЄС або перевищує їх – замовлення, що перевищують ці порогові значення, підлягають більш суворим зобов’язанням. На них поширюється обов’язок аналізувати потреби замовника або створити тендерний комітет, а також конкретні вимоги щодо процесуальних документів і правил публікації повідомлень про замовлення. Пропозиція в провадженнях із вартістю, що дорівнює або перевищує порогові значення ЄС, повинна бути підготовлена в електронній формі, підписаній кваліфікованим підписом.

Порогові значення ЄС змінюються з часом і публікуються, серед іншого, на веб-сайті Управління Державних Закупівель. Вони відрізняються залежно від предмета замовлення, одні – у випадку замовлень будівельних робіт, другі- для поставок і послуг, треті – для соціальних послуг (наприклад, охорони здоров’я).

Інформацію про пороги ЄС публікує Президент Управління з питань державних закупівель в оголошенні, яке публікується на сайті Управління Державних Закупівель .

Оголошення про державні закупівлі

Повідомлення про державні закупівлі є загальнодоступними, спосіб їх публікації залежить від того, чи ці замовлення дорівнюють або перевищують, чи нижчі за порогові значення ЄС.

Якщо надане замовлення дорівнює та перевищує порогові значення ЄС:

Замовник повинен надіслати повідомлення до Офісу публікацій Європейського Союзу, який публікує його в Офіційному Віснику Європейського Союзу.
Замовник також розміщує оголошення на веб-сайті провадження з дати його публікації в Офіційному Віснику Європейського Союзу.
Замовник також може опублікувати оголошення в іншому місці.

Якщо надане замовлення нижче порогових значень ЄС:

Необхідно розмістити оголошення в Бюлетені державних закупівель, який можна знайти на платформі Управління з питань Державних Закупівель e-Замовлення (платформа електронних закупівель) – посилання на платформу – https://ezamowienia.gov.pl).
Замовник може додатково надіслати повідомлення для публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Замовник може зробити оголошення доступним іншим способом, але не раніше, ніж у Бюлетені державних закупівель.

Порядки проведення державних закупівель

Державні закупівлі проводяться в кількох режимах. Замовник не має свободи у виборі процедури, процедура визначена в положеннях Закону про державні закупівлі, а конкретне замовлення повинно оброблятися відповідно до відповідної процедури в розумінні закону.

Як правило, порядки проведення відрізняються один від одного залежно від вартості замовлення, відповідно до порогів (ЄС, нижче порогу ЄС).

Закон розрізняє перераховані нижче порядки для замовлень, що дорівнюють і перевищують порогові значення ЄС, які проходять наступним чином:

необмежений тендер – характеризується тим, що всі потенційні виконавці можуть складати тендерні пропозиції на оголошення про замовлення.
обмежений тендер – відмінність від вищезазначеної процедури – запити на участь можуть подавати всі зацікавлені потенційні виконавці, і лише ті виконавці можуть складати тендерні пропозиції, які були запрошені для цього.
проведення переговорів по відношенню до оголошення –у відповідь на повідомлення про замовлення, запити на участь у процедурі можуть подавати всі потенційно зацікавлені вионавці. Замовник дозволяє певним потенційним виконавцям брати участь у процедурі, запрошуючи їх складати вступні тендерні пропозиції, а потім веде з ними переговори з метою покращення змісту вступних тендерних пропозицій і тендерних пропозицій, поданих на етапі проведення переговорів; після завершення переговорів замовник запрошує виконавців складати остаточні тендерні пропозиції;
конкурентний діалог –у відповідь на повідомлення про замовлення, запити на участь у процедурі можуть подавати всі потенційно зацікавлені вионавці. Потім замовник веде діалог із запрошеними ним виконавцями щодо пропонованих ними рішень. Після завершення діалогу він запрошує їх складати тендерні пропозиції.
інноваційне партнерство –у відповідь на повідомлення про замовлення, запити на участь у процедурі можуть подавати всі потенційно зацікавлені виконавці. Замовник приймає рішення, кого з виконавців він запросить взяти участь у подальшому етапі процедури та запрошує їх скласти вступні пропозиції, а на наступному етапі проводить з ними переговори з метою покращення змісту вступних пропозицій та пропозицій, поданих на етапі переговорів; після завершення переговорів, він запрошує виконавців складати пропозиції щодо науково-дослідних робіт, спрямованих на розробку інноваційного продукту, послуги чи будівельних робіт. Потім він здійснює закувівлю поставок, послуг або будівельних робіт, отриманих в результаті проведення науково-дослідних робіт, завдяки яким було розроблено інноваційний продукт, послугу або були виконані будівельні роботи, за умови, що вони відповідають рівням ефективності та максимальним витратам, узгодженим між замовником і виконавцем або виконавцями.
переговори без оголошення –, замовник веде переговори про умови договору про державні закупівлі з потенційними виконавцями, після переговорів запрошує їх складати тендерні пропозиції, а потім приступає до надання замовлення.
пряме замовлення –, замовник веде переговори тільки з одним виконавцем і, провівши їх, надає йому замовлення.

У випадку замовлень, нижчих за порогові значення Союзу застосовуються наступні режими:

базовий
інноваційне партнерство
переговори без оголошення
режим прямого замовлення

Базовий режим представлений в одному із наступних трьох варіантів:

перший варіант –, аналогічний режиму необмеженого тендеру – виникає тоді, коли потреби замовника достатньо конкретизовані, а отже, умови замовлення не залишають сумнівів і немає необхідності проводити переговори. Для цілей провадження з використанням цього варіанту замовник готує Специфікацію Умов Замовлення (SWZ), оскільки це можливо з моменту розпочаття процедури.
другий варіант – передбачає обов’язкову підготовку SWZ на початку процедури, а на наступному етапі – проведення переговорів з приводу складених пропозицій, якщо замовник передбачив таку можливість. У такому випадку в рамках переговорів обговорюються лише ті елементи змісту пропозицій, які оцінюються в рамках критеріїв оцінки тендерної пропозиції і за результатами цих переговорів не може змінитися зміст SWZ.
третій варіант – проводяться переговори щодо поданих пропозицій з метою їх покращення. В першому кроці Замовник готує опис потреб і вимог, потім веде переговори, а потім, після їх проведення, готує SWZ. Переговори не можуть призводити до змін мінімальних вимог щодо предмета замовлення або його реалізації, зазначених в описі потреб і вимог. Переговори ведуться до моменту уточнення або доповнення всіх умов замовлення, що підлягають обговоренню. На останньому етапі потенційні виконавці складають остаточні пропозиції.

Порядок інноваційного партнерства, переговорів без публікації та прямого замовлення, що використовуються у випадку замовлень нижче порогових значень ЄС, загалом відповідають режимом, що використовуються у випадку замовлень, що стосуються порогових значень ЄС.

Порядок підготовки пропозиції для державної закупівлі

Пропозицію на державні закупівлі потрібно підготувати враховуючи наступні принципи.

1. Аналіз Специфікацій Умов Замовлення (далі SWZ):

Інформація про те, як підготувати пропозицію в рамках конкретної процедури, є в SWZ. SWZ підготовлює замовник. Спочатку необхідно проаналізувати зміст оголошення та SWZ, щоб вирішити, чи можна скласти тендерну пропозицію відповідно до очікувань замовника, а потім відповідно виконати замовлення.

Положення строго визначають елементи SWZ і їх відсутність може бути причиною подання апеляції потенційним виконавцем. Ці елементи є найважливішими даними, які дають змогу належним чином підготувати та скласти пропозицію, наприклад:

назва, адреса замовника,
порядок реалізації державних закупівель,
опис предмета замовлення,
термін виконання замовлення,
інформація про необхідні документи, які необхідно надати разом із пропозицією,
інформація про методи комунікації з замовником,
термін дії пропозиції виконавця,
підстави для виключення з провадження,
критерії оцінки пропозицій,

2. Якщо положення SWZ незрозумілі, необхідно подати запит з метою надання замовником додаткових пояснень.

Запит потрібно подати у строк, визначений замовником. Замовник відповідає на них і пояснення з боку замовника доступні всім потенційним виконавцям.

3. Cкладання пропозиції.

Будь ласка, пам’ятайте, що пропозиція – це декларація потенційного виконавця про те, що він готовий укласти договір з замовником на умовах, зазначених в пропозиції. Особа, яка подає пропозицію, є нею зобов’язана.. Пропозицію повинні підписати особи, уповноважені представляти інтереси особи, що складає пропозицію, станом на дату її подання.

Пропозиція повинна супроводжуватися документами і деклараціями, зазначеними замовником в SWZ. Пропозицію не можна доповнити. Тільки у випадку, якщо в пропозиції є очевидні помилки, її можна виправити, але за умови, що це не призведе до суттєвих змін у змісті пропозиції.

Замовник має право вимагати від виконавця надання пояснень щодо змісту пропозиції, але надані пояснення не можуть змінювати її зміст або доповнювати її.

Виконавець може скласти лише одну пропозицію. Також можна cкласти варіантну або часткову пропозицію, але лише якщо замовник передбачає таку можливість, що буде випливати зі змісту SWZ.

У випадку, якщо пропозиція містить комерційну таємницю підприємства виконавця, він повинен вказати це у змісті пропозиції та повідомити замовника, яка інформація становить таємницю. Необхідно надати докази, що інформація, про яку йде мова, є таємницею. Оскільки замовник зобов’язаний охороняти таємницю, зазначення, що це за таємниця, гарантує захист інформації виконавця.

4. Відмова від пропозиції

Замовник відхиляє пропозицію, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у документах замовлення, і відхилення відбудеться лише в тому випадку, якщо ця невідповідність змісту пропозиції вимогам має фундаментальний і незмінний характер, який оцінюється в кожному конкретному випадку, а крім того, невідповідність повинна стосуватися предмета замовлення або інших важливих вимог.

Як cкласти пропозицію та спілкуватися зі замовником

Інформація про те, як скласти пропозицію, міститься в документації щодо конкретної процедури державних закупівель. Дотримуйтесь цих вказівок.

Пропозиція подається за допомогою електронних засобів зв’язку, хоча законом передбачені винятки з цього приводу.

Пропозиція подається різними способами, залежно від того, чи маємо ми справу з замовленням, яке підпадає під порогові значення ЄС, чи ні.

Пропозиція в провадженні вартістю, що дорівнює або перевищує порогові значення ЄС, повинна бути підготовлена в електронній формі, тобто як цифровий файл, підписаний кваліфікованим підписом .

Пропозиція в провадженні меншої вартості не повинна містити кваліфікований підпис.

Завдаток

Замовник може вимагати від потенційних виконавців внесення завдатку.

Метою завдатку є забезпечення пропозиції протягом усього періоду її дії для виконавця. Мається на увазі те, щоб виконавець не відмовився від своїх зобов’язань за пропозицією. Виконавець зобов’язаний внести завдаток до закінчення терміну складання пропозицій і утримує його безперервно до закінчення терміну обов’язковості пропозиції. Як правило, сума завдатку не може перевищувати 3% від вартості замовлення (замовлення, що дорівнюють і перевищують порогові значення ЄС) і 1, 5% від вартості замовлення (замовлення нижче порогових значень ЄС).

Завдаток не є обов’язковим елементом закупівель (незалежно від того, чи перевищують вони чи нижче порогових значень ЄС), але для замовників є звичайною практикою вимагати такого забезпечення від виконавців.

Замовник повертає завдатек негайно, але не пізніше 7 днів з дня виникнення однієї з обставин:

1) закінчення строку дії пропозиції;

2) Укладення договору про державні закупівлі;

3) скасування процедури закупівлі, за винятком випадків, коли оскарження акта скасування не було вирішено або строк для його подання не закінчився.

Апеляція в провадженні

Можливість подання апеляції поширюється на всі провадження, незалежно від їх вартості.

Подати апеляцію може заявник на отримання замовлення.

Оскарженню не підлягає лише результат судового розгляду, а також будь-яка дія замовника в ході процедури, що суперечать положенням Закону. Апеляція може бути подана додатково у випадку невиконання обов’язків, які Замовник зобов’язаний був виконати у світлі законодавства.

Апеляція повинна містити:

дані, що ідентифікують особу, яка складає апеляцію,
предмет замовлення,
коротке викладення звинувачень.

Подання апеляції підлягає сплаті – збору за подання апеляції, до апеляції має бути додано підтвердження оплати. Невиконання оплати призводить до повернення апеляційної скарги.

Апеляція подається Голові Національної Апеляційної Палати (www.gov.pl/web/uzp/krajowa-izba-odwolawcza).

Апеляція повинна бути подана протягом наступного періодів:

5 днів – у випадку замовлень нижче порогових значень ЄС
10 днів – у випадку замовлень, вартість яких дорівнює або перевищує порогові значення ЄС.

Період розпочинається з моменту надання інформації, яка є підставою для подання апеляції.

Якщо апеляція має формальні недоліки, які перешкоджатимуть її належному виконанню, Голова Національної Апеляційної Палати закликає особу, яка подала апеляцію, усунути їх протягом 3 днів з дати вручення повістки під страхом повернення апеляційної скарги.

AB_AT

See Full Bio