ALICJA BIEŃ & ALICJA TARKOWSKA АДВОКАТСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ ТА ПАРТНЕРСЬКІ КАНЦЕЛЯРІЇ
Павілонська 47
91-487 Лодзь, Польща
тел. +48 42 630 40 10
факс +48 42 630 97 00
kancelaria@alicjabien.pl
автор
НАВІГАЦІЯ
Загальна інформація
Загалом, ведення бізнесу у формі акціонерного товариства підходить для великих суб’єктів, які об’єднують багато людей, які можуть навіть не знати один одного і чиї частки в компанії базуються на інвестованому капіталі.Акціонерне товариство дозволяє реалізовувати проекти, що вимагають наявності великого капіталу.
Порівняно з іншими компаніями операційні витрати акціонерного товариства є вищими, враховуючи обов’язковий щорічний аудит фінансової звітності.
Компанія (назва) компанії може бути будь-якою, але повинна містити позначення „ spółka akcyjna/ акціонерне товариство”. Також можна використовувати аббревіатуру „S.A”.
В акціонерному товаристві мінімальний розмір акціонерного капіталу – не менше 100, 000 злотих і він повинен ділиться на акції однакової вартості (не нижче 1 грош – 0, 01 злотих).
Створення товариства
Акціонерне товариство може бути створено кількома особами, але також однією –, тоді це є так зване одноосібне підприємство. Виняток становить заборонена ситуація створення одноосібного акціонерного товариства одноосібним товариством з обмеженою відповідальністю.
Що потрібно зробити для укладення договору товариства:
1) Створення товариства
Для створення акціонерного товариства потрібно, щоб засновники підписали статут і щоб акціонери придбали всі акції. Акціонерне товариство створюється при придбанні всіх акцій.
Кожен акціонер (незалежно від того, є він або вона засновником компанії чи ні) повинен подати декларацію у формі нотаріального акта, що надає згоду на прийняття положень статуту та придбання акцій.
Статут акціонерного товариства повинен бути укладений у формі нотаріального акту ( неможливо укласти такий договір у звичайній письмовій формі)
Статут акціонерного товариства повинен містити:
- назву компанії та адресу її головного офісу;
- предмет діяльності підприємства (позначений кодом PKD);
- час існування компанії, якщо позначено;
- сума статутного капіталу (мінімум 100, 000 злотих) і сума, сплачена до реєстрації з метою покриття статутного капіталу;
- номінальна вартість акцій та їх кількість із зазначенням того, чи це іменні акції чи на пред’явника;
- імена та прізвища або компанії (назви) засновників;
- кількість членів правління та наглядової ради;
- лист-оголошення, якщо компанія має намір робити оголошення також за межами Судового та Економічного віснику (необов’язковий пункт).
В статуті можуть міститися положення, які відрізняються від тих, що регулюються Кодексом комерційних товариств, але лише якщо це дозволено законом.
Допускаються також додаткові положення в статуті, якщо тільки питання повністю (загалом) не врегульовано в законах або додаткове положення не узгоджується з характеристиками акціонерного товариства або належною практикою (наприклад, уточнення того, що акціонер несе відповідальність за зобов’язання акціонерного товариства – таке положення було б неможливим).
2) Внески акціонерів для покриття всього cтатутного капіталу
Кожен партнер повинен зробити внески в акціонерне товариство з метою покриття суми узгодженого статутного капіталу. Внесок може бути у грошовій формі (конкретна сума) або не в грошовій (наприклад, нерухомість, підприємство, автомобіль). В акціонерному товаристві внеском партнера не може бути надання послуг товариству.
У випадку акціонерного товариства, якщо є внесок у натуральній формі (також відомий як „апорт”) або компанія набуває майно або оплачує послуги, надані при її заснуванні –, засновники повинні підготувати письмовий звіт з цього приводу.
Звіт засновників повинен бути перевірений державним аудитором (спеціалістом з бухгалтерських питань), що генерує додаткові витрати при створенні акціонерного товариства. Державного аудитора призначає реєстраційний суд.
3) Призначення правління і наглядової ради
Обидва ці органи є обов’язковими в акціонерному товаристві незалежно від розміру статутного капіталу.
4) Реєстрація в Національному судовому реєстру
Правління повідомляє про створення компанії реєстраційний суд, компетентного для зареєстрованого офісу компанії, щоб внести компанію до реєстру. Заяву про внесення товариства до реєстру підписують всі члени правління.
Звіт повинен містити:
- назву компанії, зареєстрований офіс та адресу для кореспонденції
- предмет діяльності підприємства (позначений кодом PKD);
- розмір статутного капіталу, кількість і номінальну вартість акцій;
- розмір цільового капіталу, якщо статут його передбачає;
- кількість привілейованих акцій і тип привілейованості;
- інформація про те, яка частина акціонерного капіталу була покрита до реєстрації (винятковим рішенням для акціонерного товариства є те, що акціонерний капітал не повинен бути сплачений в повному розмірі до реєстрації –, на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю);
- імена та прізвища членів правління та спосіб представництва інтересів компанії;
- імена та прізвища членів наглядової ради;
- якщо акціонери роблять внески в натуральній формі – інформація про це.
- час існування компанії, якщо встановлено;
- якщо в статуті зазначено лист, призначений для оголошень компанії – інформація про це;
- якщо статут передбачає надання особистих прав конкретним акціонерам – інформація про це;
До заяви завжди необхідно додати такі документи:
- статут – у формі нотаріального акту (також можна вказати номер нотаріального акту в системі CREWAN –. Центральне Сховище Електронних Витягів з Нотаріальних Актів; інформація про цей номер завжди надається Нотаріусом після підписання нотаріального акту);
- нотаріальні акти про створення товариства та придбання акцій (усіма акціонерами);
- заява всіх членів правління про те, що вклади на акції, які вимагаються статутом, і внески в натуральній формі були зроблені згідно з законом;
- підтвердження здійснення вкладу на акції, підтверджене банком або інвестиційною компанією;
- документ, який підтверджує створення органів підприємства з детальним описом їх складу;
- заяви членів органів, які надають згоду на призначення на певну посаду;
- заяви членів правління про адреси для кореспонденції;
- підтвердження сплати збору за подання заяви (як альтернатива, подання заяви можна сплатити через Портал судових реєстрів);
- довіреність та підтвердження сплати гербового збору за довіреність (якщо заяву подає представник).
Компанія починає існувати після реєстрації у Національному судовому реєстрі. Між укладенням договору товариства і моментом його внесення до реєстру існує так зване „ spółka akcyjna w organizacji/ акціонерне товариство в процесі організації”. На цьому етапі компанія в організації представлена всіма засновниками, що діють спільно (разом) або представником, призначеним засновниками.
Товариство та особи, які діяли від його імені, несуть солідарну відповідальність за зобов’язання товариства в організації.
Після підписання заяви про внесення компанії до Національного судового реєстру, необхідно сплатити подання заяви та надіслати до суду –, збір становить 600 злотих (додатково включено збір за оголошення в Судовому та Економічному Віснику). При поданні заяви представником гербовий збір за довіреність становить 17 злотих.
Автоматично, коли компанія вноситься до Національного судового реєстру, їй присвоюється податковий ідентифікаційний номер (NIP) і REGON (номер у реєстрі Центрального Cтатистичного Управління). Незважаючи на це, потрібно заповнити та подати форму NIP-8 до податкової служби, яка містить додаткову інформацію, необхідну для служби –. Це має бути зроблено протягом 21 дня з дати внесення компанії до Національного судового реєстру.
Форма і характер акцій
- Акції в акціонерному товаристві не мають форми документа. Загалом традиційні паперові документи акцій замінені їх електронними версіями.
- Акції реєструюються в цифровому вигляді в реєстрі акціонерів. Акціонерне товариство не веде реєстр самостійно – доручає це суб’єкту, уповноваженому вести рахунки з цінних паперів.
- Реєстр акціонерів є публічним для компанії та будь-якого акціонера.
- Якщо акціонер потребує традиційного підтвердження права власності на акції в паперовій формі, він або вона має право вимагати видачі свідоцтва про реєстрацію (наприклад, з метою демонстрації статусу акціонера та оскаржити рішення загальних зборів). Суб’єкт господарювання, який веде реєстр, видає такий сертифікат протягом максимум 1 тижня з моменту подання акціонером запиту.
- Акції в акціонерному товаристві неподільні (тобто, наприклад, не можна ділити одну акцію навпіл і продавати тільки половину).
- Розрізняють іменні акції (приписані до конкретної особи) або акції на пред’явника (тоді права на акцію належать особі, яка володіє акціями).
- Акції можна продати (їх можна продати, наприклад). У статуті може бути зазначено, що розпорядження акціями вимагає згоди компанії.
- Акціонерам не дозволяється стягувати відсотки за зроблені внески або за утримувані акції.
- Одна акція дає один голос на загальних зборах. У цьому відношенні акції можуть бути привілейовані, але одна акція може отримати не більше двох голосів.
- Акції також можуть бути привілейованими (тобто давати додаткові повноваження) іншими способами, наприклад, якщо мова йде про більший розмір дивідендів (частки у прибутку).
Права та обов’язки акціонерів
Кожен акціонер зобов’язаний здійснити платіж з метою покриття своїх акцій.
Акціонери мають право на участь в прибутку товариства (тобто на отримання так званих дивідендів) по відношенню до кількості акцій. Акціонери, які мали акції на день прийняття ухвали про розподіл прибутку, мають право на отримання дивідендів.
Статут може надавати особисті повноваження окремому акціонеру. Зокрема, вони можуть стосуватися права призначати або звільняти членів правління, наглядової ради або права отримувати конкретні виплати від компанії.
Акціонери також мають право на:
- індивідуальний контроль за діяльністю підприємства,
- участь у загальних зборах акціонерів і право голосу,
- право на першочергове придбання акцій
- право на частку в ліквідаційних активах.
Органи акціонерного товариства
a) Правління
- В акціонерному товаристві призначення правління є обов’язковим.
- Правління веде справи компанії і представляє її інтереси.
- В склад правління входить один або кілька членів. Членом правління може бути акціонер або особа ззовні, тобто не акціонер.
- Членів правління призначає та звільняє наглядова рада, якщо інше не передбачено статутом компанії. Термін дії повноважень члена правління триває не довше 5 років.
- Якщо правління є багаточисленним, усі його члени зобов’язані та уповноважені спільно вести справи компанії, якщо інше не передбачено статутом. Ухвали правління приймаються абсолютною більшістю голосів (тобто „за” голосів має бути більше ніж „проти” і „утрималися”), якщо інше не передбачено статутом. Ухвали правління протоколюються.
- Правління представляє акціонерне товариство (наприклад, підписує договори від імені товариства).
- Якщо правління одноосібне –, єдиний член правління діє самостійно;
- Якщо правління багатоособове, то подання декларацій від імені компанії вимагає співпраці 2 членів правління або 1 члена правління і 1 довіреної особи (але статут може регулювати правила представництва інакше).
- У разі виникнення конфлікту між інтересами компанії та інтересами члена правління або близьких йому/їй осіб член органу повинен розкрити конфлікт інтересів і утриматися від участі у вирішенні таких питань і може вимагати, щоб це було зазначено в протоколі.
- Член правління не може розголошувати секрети компанії, навіть після закінчення терміну дії його/її повноважень .
- Член правління не може конкурувати або бути членом конкуруючої компанії без згоди компанії.
б) Наглядова рада
- Наглядова рада є обов’язковою в акціонерному товаристві. Складається мінімум з 3 членів, які призначаються і звільняються ухвалою зборів акціонерів (але договором товариства можуть бути встановлені інші правила призначення членів).
- Строк повноважень члена наглядової ради не може перевищувати 5 років.
- До складу наглядової ради не можуть входити: член правління, довірена особа, ліквідатор, керівник філії чи підприємства або головний бухгалтер.
- Член наглядової ради зобов’язаний бути старанним і лояльним по відношенню до компанії.
- Наглядова рада здійснює постійний нагляд за діяльністю компанії у всіх сферах її діяльності.
- Спеціальні повноваження наглядової ради:
- Оцінка звітів правління та фінансових звітів з точки зору їх відповідності книгам, документам і фактичній ситуації;
- Оцінка висновків правління щодо розподілу прибутку або покриття збитку;
- Подання щорічного письмового звіту про діяльність ради за попередній фінансовий рік.
- Наглядова рада має право на отримання доступу до всіх документів компанії, перевірку стану активів, вимагати від правління компанії та інших осіб інформації, звітів або пояснень щодо компанії.
- Додаткове повноваження – в статуті може бути передбачене правило, згідно з яким правління має отримати згоду наглядової ради на виконання конкретної дії (наприклад, підписати договір продажу цінного активу).
- Постанови наглядової ради ухвалюються абсолютною більшістю голосів (тобто більше 50% голосів мають бути „за” по відношенню до кількості голосів „проти” та „утримався”).
в) Загальні збори акціонерів
Це найважливіший орган у компанії, який складається з усіх акціонерів. Під час проведення загальних зборів акціонери приймають ухвали.
- Ухвала акціонерів є необхідною, зокрема, у наступних ситуаціях:
- Розгляд та затвердження звіту правління про діяльність підприємства, фінансової звітності за попередній фінансовий рік та надання підтримки членам органів підприємства у зв’язку з діяльністю.
- прийняття ухвали про розподіл прибутку або покриття збитку,
- Відчуження та оренда підприємства;
- Придбання та продаж нерухомості, безстрокове користування;
- Випуск цінних паперів компанією;
- придбання власних акцій компанії.
- Розрізняють звичайні та позачергові загальні збори акціонерів:
- Звичайні загальні збори проводяться протягом 6 місяців після закінчення кожного фінансового року з метою розгляду документів і прийняття рішень, що стосуються попереднього фінансового року.
- За потреби проводяться позачергові зборі
- Загальні збори (чергові та позачергові) скликаються правлінням. Наглядова рада може скликати загальні збори, якщо правління не скликає їх вчасно або якщо наглядова рада вважає за доцільне скликати загальні збори.
- Акціонери, що представляють не менше половини статутного капіталу або не менше половини загальної кількості голосів у товаристві, можуть скликати позачергові загальні збори.
- Акціонер або акціонери, які представляють принаймні 1/20 частину статутного капіталу, можуть вимагати скликання позачергових загальних зборів і включення конкретних питань до порядку денного цих зборів.
- Загальні збори скликаються шляхом оголошення (стандартна практика – у Судовому і Економічному Віснику), яке повинно бути зроблено принаймні за 3 тижні до дати проведення загальних зборів. Оголошення повинно містити детальну інформацію про загальні збори, в тому числі: його місце, дату і порядок денний.
- Положення Кодексу комерційних товариств дуже детально регламентують хід і принципи проведення загальних зборів.
- Голосування на загальних зборах є публічним, за винятком ухвал щодо конкретних людей, так званих ухвал з особистих питань (наприклад, звільнення члена правління) –, тоді голосування є таємним.
- Ухвали загальних зборів повинні включатися в протокол, складений нотаріусом.
Внесення змін до статуту
Зміни до статуту вимагають прийняття ухвали загальними зборами та внесення змін до реєстру. Ухвала про внесення змін до статуту має бути запротокольована нотаріусом (тобто протокол укладається у формі нотаріального акту).
Положення Кодексу комерційних товариств також визначають детальні правила збільшення та зменшення розміру статутного капіталу. Правління також надає інформацію про збільшення або зменшення розміру статутного капіталу до Національного судового реєстру.
Відповідальністьза зобов'язаннями компанії
Акціонери не несуть відповідальності за зобов’язання акціонерного товариства.
Однак у певних випадках члени правління можуть нести відповідальність, якщо вони навмисно (навмисно) або з необережності надали неправдиві дані в декларації про здійснення платежів для покриття акцій.
Більше того, особи, які брали участь в створенні товариства, несуть відповідальність, якщо, діючи всупереч нормам, завдали шкоди товариству з їх вини.
Член правління, наглядової ради та ліквідатор також несе відповідальність перед компанією за шкоду, заподіяну діяльністю чи бездіяльністю, що суперечить закону чи положенням статуту компанії, якщо тільки він/вона не винен/винна.
Припинення діяльності акціонерного товариства
Причини припинення діяльності акціонерним товариством.
- причини, передбачені статутом;
- постанова загальних зборів про припинення діяльності товариства або перенесення зареєстрованого офісу товариства за кордон;
- визнання компанії банкрутом;
- інші підстави, передбачені законом.
Незважаючи на причини припинення діяльності товариства, до його виключення з Національного судового реєстру постанова загальних зборів акціонерів може перешкодити процесу припинення діяльності товариства. Така ухвала повинна прийматися в присутності акціонерів, що представляють не менше половини статутного капіталу.
Ліквідація акціонерного товариства
Під час ліквідації назва компанії залишається незмінною, додається лише позначення „ w likwidacji/ в процесі ліквідації’ і у той же час немає можливості розділити активи. Не можна навіть частково виплачувати прибуток партнерам.
Компанія, що ліквідується, зберігає свою правосуб’єктність, але змінюються самі принципи її діяльності, наприклад компетенції представляти інтереси компанії та вести її справи передаються ліквідаторам, якими є всі члени правління (це також можуть бути особи, які не входять до складу правління)
Ліквідатори є членами правління, якщо інше не передбачено статутом або постановою загальних зборів.
Ліквідатори можуть представляти компанію тільки в обсязі ліквідаційної діяльності, тобто в обсязі всіх видів діяльності, які мають призвести до припинення діяльності компанії, таких як погашення всіх зобов’язань. Вони не можуть брати на себе нові зобов’язання, якщо тільки немає необхідності завершити ті справи, які вже були розпочаті.
Ліквідатори зобов’язані двічі оголосити про припинення діяльності товариства і відкриття процесу ліквідації, запропонувавши кредитору висунути свої вимоги протягом 6 місяців з дня останнього оголошення. Оголошення публікуються в публічному Судовому та Економічному Віснику.
Про відкриття процесу ліквідації, імена та прізвища ліквідаторів та їх адреси, адреси для електронної доставки, спосіб представництва компанії та інші зміни необхідно повідомити в реєстраційний суд (KRS). Ліквідатори повинні подати запит на зміну даних до Національного судового реєстру протягом 7 днів з моменту відкриття ліквідації разом з ухвалою про припинення діяльності компанії та відкриття ліквідації, декларацією ліквідаторів, що надають згоду на виконання ними своїх повноважень (їх адреси для кореспонденції) та доказ сплати збору.
Ліквідатори також готують баланс на початок ліквідації. Це документ, який визначає, серед іншого: усі активи за поточною ринковою вартістю.
Якщо ліквідація триває довше одного року, фінансова звітність повинна бути складена станом на кінець кожного фінансового року компанії. Звітність затверджується загальними зборами акціонерів. Компанія повинна вести бухгалтерські книги.
Після завершення ліквідації активи, що залишилися, розподіляються між акціонерами пропорційно до кількості акцій. Поділ не може відбутися раніше ніж через 1 рік з дати останнього оголошення про відкриття ліквідації та заклику кредиторів подавати вимоги.
Після завершення ліквідації слід підготувати звіт про ліквідацію, а наступним кроком – подати заяву про вилучення компанії з Національного судового реєстру.
Товариство не буде існувати після виключення з реєстру.
